1 F or the law, having a shadow of the good to come, not the very image of the things, can never with the same sacrifices year by year, which they offer continually, make perfect those who draw near.

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

2 O r else wouldn’t they have ceased to be offered, because the worshipers, having been once cleansed, would have had no more consciousness of sins?

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

3 B ut in those sacrifices there is a yearly reminder of sins.

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

4 F or it is impossible that the blood of bulls and goats should take away sins.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 T herefore when he comes into the world, he says, “Sacrifice and offering you didn’t desire, but you prepared a body for me.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

6 Y ou had no pleasure in whole burnt offerings and sacrifices for sin.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

7 T hen I said, ‘Behold, I have come (in the scroll of the book it is written of me) to do your will, O God.’”

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

8 P reviously saying, “Sacrifices and offerings and whole burnt offerings and sacrifices for sin you didn’t desire, neither had pleasure in them” (those which are offered according to the law),

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

9 t hen he has said, “Behold, I have come to do your will.” He takes away the first, that he may establish the second,

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 b y which will we have been sanctified through the offering of the body of Jesus Christ once for all.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 E very priest indeed stands day by day serving and often offering the same sacrifices, which can never take away sins,

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

12 b ut he, when he had offered one sacrifice for sins forever, sat down on the right hand of God;

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

13 f rom that time waiting until his enemies are made the footstool of his feet.

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

14 F or by one offering he has perfected forever those who are being sanctified.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

15 T he Holy Spirit also testifies to us, for after saying,

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 “ This is the covenant that I will make with them: ‘After those days,’ says the Lord, ‘I will put my laws on their heart, I will also write them on their mind;’” then he says,

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

17 “ I will remember their sins and their iniquities no more.”

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

18 N ow where remission of these is, there is no more offering for sin.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

19 H aving therefore, brothers, boldness to enter into the holy place by the blood of Jesus,

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

20 b y the way which he dedicated for us, a new and living way, through the veil, that is to say, his flesh;

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 a nd having a great priest over God’s house,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

22 l et’s draw near with a true heart in fullness of faith, having our hearts sprinkled from an evil conscience, and having our body washed with pure water,

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

23 l et us hold fast the confession of our hope without wavering; for he who promised is faithful.

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 L et us consider how to provoke one another to love and good works,

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

25 n ot forsaking our own assembling together, as the custom of some is, but exhorting one another; and so much the more, as you see the Day approaching.

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 F or if we sin willfully after we have received the knowledge of the truth, there remains no more a sacrifice for sins,

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 b ut a certain fearful expectation of judgment, and a fierceness of fire which will devour the adversaries.

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 A man who disregards Moses’ law dies without compassion on the word of two or three witnesses.

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 H ow much worse punishment do you think he will be judged worthy of who has trodden under foot the Son of God, and has counted the blood of the covenant with which he was sanctified an unholy thing, and has insulted the Spirit of grace?

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 F or we know him who said, “Vengeance belongs to me,” says the Lord, “I will repay.” Again, “The Lord will judge his people.”

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 I t is a fearful thing to fall into the hands of the living God.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

32 B ut remember the former days, in which, after you were enlightened, you endured a great struggle with sufferings;

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

33 p artly, being exposed to both reproaches and oppressions; and partly, becoming partakers with those who were treated so.

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

34 F or you both had compassion on me in my chains, and joyfully accepted the plundering of your possessions, knowing that you have for yourselves a better possession and an enduring one in the heavens.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

35 T herefore don’t throw away your boldness, which has a great reward.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

36 F or you need endurance so that, having done the will of God, you may receive the promise.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 “ In a very little while, he who comes will come, and will not wait.

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

38 B ut the righteous will live by faith. If he shrinks back, my soul has no pleasure in him.”

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

39 B ut we are not of those who shrink back to destruction, but of those who have faith to the saving of the soul.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.