1 N ow all the tax collectors and sinners were coming close to him to hear him.

Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

2 T he Pharisees and the scribes murmured, saying, “This man welcomes sinners, and eats with them.”

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

3 H e told them this parable.

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

4 “ Which of you men, if you had one hundred sheep, and lost one of them, wouldn’t leave the ninety-nine in the wilderness, and go after the one that was lost, until he found it?

Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

5 W hen he has found it, he carries it on his shoulders, rejoicing.

А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

6 W hen he comes home, he calls together his friends and his neighbors, saying to them, ‘Rejoice with me, for I have found my sheep which was lost!’

І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.

7 I tell you that even so there will be more joy in heaven over one sinner who repents, than over ninety-nine righteous people who need no repentance.

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

8 O r what woman, if she had ten drachma coins, if she lost one drachma coin, wouldn’t light a lamp, sweep the house, and seek diligently until she found it?

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

9 W hen she has found it, she calls together her friends and neighbors, saying, ‘Rejoice with me, for I have found the drachma which I had lost.’

А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

10 E ven so, I tell you, there is joy in the presence of the angels of God over one sinner repenting.”

Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

11 H e said, “A certain man had two sons.

І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.

12 T he younger of them said to his father, ‘Father, give me my share of your property.’ He divided his livelihood between them.

І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

13 N ot many days after, the younger son gathered all of this together and traveled into a far country. There he wasted his property with riotous living.

А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

14 W hen he had spent all of it, there arose a severe famine in that country, and he began to be in need.

А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.

15 H e went and joined himself to one of the citizens of that country, and he sent him into his fields to feed pigs.

І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

16 H e wanted to fill his belly with the husks that the pigs ate, but no one gave him any.

І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

17 B ut when he came to himself he said, ‘How many hired servants of my father’s have bread enough to spare, and I’m dying with hunger!

Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

18 I will get up and go to my father, and will tell him, “Father, I have sinned against heaven, and in your sight.

Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

19 I am no more worthy to be called your son. Make me as one of your hired servants.”’

Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

20 “ He arose, and came to his father. But while he was still far off, his father saw him, and was moved with compassion, and ran, and fell on his neck, and kissed him.

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

21 T he son said to him, ‘Father, I have sinned against heaven, and in your sight. I am no longer worthy to be called your son.’

І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

22 “ But the father said to his servants, ‘Bring out the best robe, and put it on him. Put a ring on his hand, and shoes on his feet.

А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

23 B ring the fattened calf, kill it, and let us eat, and celebrate;

Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

24 f or this, my son, was dead, and is alive again. He was lost, and is found.’ They began to celebrate.

бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

25 “ Now his elder son was in the field. As he came near to the house, he heard music and dancing.

А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

26 H e called one of the servants to him, and asked what was going on.

І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?

27 H e said to him, ‘Your brother has come, and your father has killed the fattened calf, because he has received him back safe and healthy.’

А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.

28 B ut he was angry, and would not go in. Therefore his father came out, and begged him.

І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

29 B ut he answered his father, ‘Behold, these many years I have served you, and I never disobeyed a commandment of yours, but you never gave me a goat, that I might celebrate with my friends.

А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

30 B ut when this, your son, came, who has devoured your living with prostitutes, you killed the fattened calf for him.’

Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

31 “ He said to him, ‘Son, you are always with me, and all that is mine is yours.

І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!

32 B ut it was appropriate to celebrate and be glad, for this, your brother, was dead, and is alive again. He was lost, and is found.’”

Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!