1 T hen Job answered,

А Йов відповів та й сказав:

2 “ Listen diligently to my speech. Let this be your consolation.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

3 A llow me, and I also will speak; After I have spoken, mock on.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

4 A s for me, is my complaint to man? Why shouldn’t I be impatient?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

5 L ook at me, and be astonished. Lay your hand on your mouth.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

6 W hen I remember, I am troubled. Horror takes hold of my flesh.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

7 “ Why do the wicked live, become old, yes, and grow mighty in power?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

8 T heir child is established with them in their sight, their offspring before their eyes.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

9 T heir houses are safe from fear, neither is the rod of God upon them.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 T heir bulls breed without fail. Their cows calve, and don’t miscarry.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 T hey send out their little ones like a flock. Their children dance.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 T hey sing to the tambourine and harp, and rejoice at the sound of the pipe.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 T hey spend their days in prosperity. In an instant they go down to Sheol.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 T hey tell God, ‘Depart from us, for we don’t want to know about your ways.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 W hat is the Almighty, that we should serve him? What profit should we have, if we pray to him?’

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 B ehold, their prosperity is not in their hand. The counsel of the wicked is far from me.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 “ How often is it that the lamp of the wicked is put out, that their calamity comes on them, that God distributes sorrows in his anger?

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 H ow often is it that they are as stubble before the wind, as chaff that the storm carries away?

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 Y ou say, ‘God lays up his iniquity for his children.’ Let him recompense it to himself, that he may know it.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 L et his own eyes see his destruction. Let him drink of the wrath of the Almighty.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 F or what does he care for his house after him, when the number of his months is cut off?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 “ Shall any teach God knowledge, since he judges those who are high?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 O ne dies in his full strength, being wholly at ease and quiet.

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 H is pails are full of milk. The marrow of his bones is moistened.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 A nother dies in bitterness of soul, and never tastes of good.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 T hey lie down alike in the dust. The worm covers them.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 “ Behold, I know your thoughts, the devices with which you would wrong me.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 F or you say, ‘Where is the house of the prince? Where is the tent in which the wicked lived?’

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 H aven’t you asked wayfaring men? Don’t you know their evidences,

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 t hat the evil man is reserved to the day of calamity, That they are led out to the day of wrath?

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 W ho shall declare his way to his face? Who shall repay him what he has done?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 Y et he will be borne to the grave. Men shall keep watch over the tomb.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 T he clods of the valley shall be sweet to him. All men shall draw after him, as there were innumerable before him.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 S o how can you comfort me with nonsense, because in your answers there remains only falsehood?”

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...