1 A good name is better than fine perfume; and the day of death better than the day of one’s birth.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 I t is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting: for that is the end of all men, and the living should take this to heart.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 S orrow is better than laughter; for by the sadness of the face the heart is made good.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 T he heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 I t is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 F or as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. This also is vanity.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 S urely extortion makes the wise man foolish; and a bribe destroys the understanding.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 B etter is the end of a thing than its beginning. The patient in spirit is better than the proud in spirit.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 D on’t be hasty in your spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 D on’t say, “Why were the former days better than these?” For you do not ask wisely about this.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 W isdom is as good as an inheritance. Yes, it is more excellent for those who see the sun.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 F or wisdom is a defense, even as money is a defense; but the excellency of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsider the work of God, for who can make that straight, which he has made crooked?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 I n the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yes, God has made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything after him.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 A ll this have I seen in my days of vanity: there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who lives long in his evildoing.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 D on’t be overly righteous, neither make yourself overly wise. Why should you destroy yourself?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 D on’t be too wicked, neither be foolish. Why should you die before your time?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 I t is good that you should take hold of this. Yes, also from that don’t withdraw your hand; for he who fears God will come out of them all.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 W isdom is a strength to the wise man more than ten rulers who are in a city.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 S urely there is not a righteous man on earth, who does good and doesn’t sin.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 A lso don’t take heed to all words that are spoken, lest you hear your servant curse you;

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 f or often your own heart knows that you yourself have likewise cursed others.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 A ll this have I proved in wisdom. I said, “I will be wise”; but it was far from me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 T hat which is, is far off and exceedingly deep. Who can find it out?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I turned around, and my heart sought to know and to search out, and to seek wisdom and the scheme of things, and to know that wickedness is stupidity, and that foolishness is madness.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 I find more bitter than death the woman whose heart is snares and traps, whose hands are chains. Whoever pleases God shall escape from her; but the sinner will be ensnared by her.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 “ Behold, I have found this,” says the Preacher, “to one another, to find out the scheme;

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 w hich my soul still seeks; but I have not found. One man among a thousand have I found; but I have not found a woman among all those.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 B ehold, this only have I found: that God made man upright; but they search for many schemes.”

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...