1 M ejor es el buen nombre que el buen ungüento, Y el día de la muerte que el día del nacimiento.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 M ejor es ir a una casa de luto Que ir a una casa de banquete, Porque aquello (la muerte) es el fin de todo hombre, Y al que vive lo hará reflexionar en su corazón.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 M ejor es la tristeza que la risa, Porque cuando el rostro está triste el corazón puede estar contento.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 E l corazón de los sabios está en la casa del luto, Mientras que el corazón de los necios está en la casa del placer.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 M ejor es oír la reprensión del sabio Que oír la canción de los necios.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 P orque como crepitar de espinos bajo la olla, Así es la risa del necio. Y también esto es vanidad.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 C iertamente la opresión enloquece al sabio, Y el soborno corrompe el corazón.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 M ejor es el fin de un asunto que su comienzo; Mejor es la paciencia de espíritu que la arrogancia de espíritu.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 N o te apresures en tu espíritu a enojarte, Porque el enojo se anida en el seno de los necios.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 N o digas: “¿Por qué fueron los días pasados mejores que éstos?” Pues no es sabio que preguntes sobre esto.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 B uena es la sabiduría con herencia, Y provechosa para los que ven el sol.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 P orque la sabiduría protege como el dinero protege; Pero la ventaja del conocimiento es que la sabiduría preserva la vida de sus poseedores.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsidera la obra de Dios: Porque ¿quién puede enderezar lo que El ha torcido ?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 A légrate en el día de la prosperidad, Y en el día de la adversidad considera: Dios ha hecho tanto el uno como el otro Para que el hombre no descubra nada que suceda después de él.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 H e visto todo durante mi vida de vanidad: Hay justo que perece en su justicia, Y hay impío que alarga su vida en su perversidad.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 N o seas demasiado justo, Ni seas sabio en exceso. ¿Por qué has de destruirte?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 N o seas demasiado impío, Ni seas necio. ¿Por qué has de morir antes de tu tiempo ?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 B ueno es que retengas esto Sin soltar aquello de tu mano; Porque el que teme a Dios se sale con todo ello.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 L a sabiduría hace más fuerte al sabio Que diez gobernantes que haya en una ciudad.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 C iertamente no hay hombre justo en la tierra Que haga el bien y nunca peque.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 T ampoco tomes en serio todas las palabras que se hablan, No sea que oigas a tu siervo maldecirte.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 P orque tú también te das cuenta Que muchas veces has maldecido a otros de la misma manera.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 T odo esto probé con sabiduría, y dije: “Seré sabio”; pero eso estaba lejos de mí.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 E stá lejos lo que ha sido, Y en extremo profundo. ¿Quién lo descubrirá ?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 D irigí mi corazón a conocer, A investigar y a buscar la sabiduría y la razón, Y a reconocer la maldad de la insensatez Y la necedad de la locura.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 Y hallé más amarga que la muerte A la mujer cuyo corazón es lazos y redes, Cuyas manos son cadenas. El que agrada a Dios escapará de ella, Pero el pecador será por ella apresado.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 “ Mira,” dice el Predicador, “he descubierto esto, Agregando una cosa a otra para hallar la razón,

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 Q ue mi alma está todavía buscando pero no ha hallado: He hallado a un hombre entre mil, Pero no he hallado mujer entre todas éstas.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 M ira, sólo esto he hallado: Que Dios hizo rectos a los hombres, Pero ellos se buscaron muchas artimañas.”

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...