1 E ntonces Job respondió:

А Йов відповів та й сказав:

2 “ ¡Oh, si pudiera pesarse mi sufrimiento, Y ponerse en la balanza junto con mi calamidad!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 P orque pesarían ahora más que la arena de los mares; Por eso mis palabras han sido precipitadas.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 P orque las flechas del Todopoderoso (Shaddai) están clavadas en mí, Cuyo veneno bebe mi espíritu; Contra mí se juntan los terrores de Dios.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 ¿ Acaso rebuzna el asno montés junto a su hierba, O muge el buey junto a su forraje?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 ¿ Se come sin sal lo insípido, O hay gusto en la clara del huevo ?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 M i alma se niega a tocar estas cosas; Son alimento repugnante para mí.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 ¡ Quién me diera que mi petición se cumpliera, Que Dios me concediera mi anhelo,

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 Q ue Dios consintiera en aplastarme, Que soltara Su mano y acabara conmigo!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 P ero aún tengo consuelo, Y me regocijo en el dolor sin tregua, Que no he negado las palabras del Santo.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 ¿ Cuál es mi fuerza, para que yo espere, Y cuál es mi fin, para que yo resista ?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 ¿ Es mi fuerza la fuerza de las piedras, O es mi carne de bronce?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 ¿ Es que mi ayuda no está dentro de mí, Y está alejado de mí todo auxilio ?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 P ara el abatido, debe haber compasión de parte de su amigo; No sea que abandone el temor (la reverencia) del Todopoderoso.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 M is hermanos han obrado engañosamente como un torrente, Como las corrientes de los arroyos que se desvanecen,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 Q ue a causa del hielo están turbios Y en los que la nieve se derrite.

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 C uando se quedan sin agua, están silenciosos, Cuando hace calor, desaparecen de su lugar.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 S erpentean las sendas de su curso, Se evaporan en la nada y perecen.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 L as caravanas de Temán los buscaron, Los viajeros de Sabá contaban con ellos.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 Q uedaron frustrados porque habían confiado, Llegaron allí y fueron confundidos.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 C iertamente, así son ustedes ahora, Ven algo aterrador y se espantan.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 ¿ Acaso he dicho: ‘Denme algo, De su riqueza ofrézcanme un soborno,

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 L íbrenme de la mano del adversario,’ O: ‘Rescátenme de la mano de los tiranos’?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 I nstrúyanme, y yo me callaré; Muéstrenme en qué he errado.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 ¡ Cuán dolorosas son las palabras sinceras! Pero ¿qué prueba el argumento de ustedes?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 ¿ Piensan censurar mis palabras, Cuando las palabras del desesperado se las lleva el viento ?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 A un echarían suerte sobre los huérfanos, Y especularían con su amigo.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 Y ahora, traten de mirarme, Y vean si miento en sus propias caras.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 D esistan, por favor; que no haya injusticia; Sí, desistan; en ello está aún mi justicia.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 ¿ Acaso hay injusticia en mi lengua? ¿No puede mi paladar discernir calamidades ?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?