1 A nd Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 O h that my grief were thoroughly weighed, and all my calamity laid in the balances!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 F or now it would be heavier than the sand of the seas; therefore my words are vehement.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 F or the arrows of the Almighty are within me, their poison drinketh up my spirit: the terrors of +God are arrayed against me.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 D oth the wild ass bray by the grass? loweth an ox over his fodder?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 S hall that which is insipid be eaten without salt? Is there any taste in the white of an egg?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 W hat my soul refuseth to touch, that is as my loathsome food.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 O h that I might have my request, and that +God would grant my desire!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 A nd that it would please +God to crush me, that he would let loose his hand and cut me off!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 T hen should I yet have comfort; and in the pain which spareth not I would rejoice that I have not denied the words of the Holy One.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 W hat is my strength, that I should hope? and what is mine end, that I should have patience?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 I s my strength the strength of stones? is my flesh of brass?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 I s it not that there is no help in me, and soundness is driven away from me?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 F or him that is fainting kindness from his friend; or he forsaketh the fear of the Almighty.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 M y brethren have dealt deceitfully as a stream, as the channel of streams which pass away,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 W hich are turbid by reason of the ice, in which the snow hideth itself:

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 A t the time they diminish, they are dried up; when heat affecteth them, they vanish from their place:

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 T hey wind about in the paths of their course, they go off into the waste and perish.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 T he caravans of Tema looked, the companies of Sheba counted on them:

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 T hey are ashamed at their hope; they come thither, and are confounded.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 S o now ye are nothing; ye see a terrible object and are afraid.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 D id I say, Bring unto me, and make me a present from your substance?

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 O r, rescue me from the hand of the oppressor, and redeem me from the hand of the violent?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 T each me, and I will hold my tongue; and cause me to understand wherein I have erred.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 H ow forcible are right words! but what doth your upbraiding reprove?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 D o ye imagine to reprove words? The speeches of one that is desperate are indeed for the wind.

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 Y ea, ye overwhelm the fatherless, and dig for your friend.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 N ow therefore if ye will, look upon me; and it shall be to your face if I lie.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 R eturn, I pray you, let there be no wrong; yea, return again, my righteousness shall be in it.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 I s there wrong in my tongue? cannot my taste discern mischievous things?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?