1 A nd it came to pass, as he went into the house of one of the rulers, of the Pharisees, to eat bread on sabbath, that they were watching him.

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

2 A nd behold, there was a certain dropsical before him.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

3 A nd Jesus answering spoke unto the doctors of the law and Pharisees, saying, Is it lawful to heal on the sabbath?

Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

4 B ut they were silent. And taking him he healed him and let him go.

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

5 A nd answering he said to them, Of which of you shall an ass or ox fall into a well, that he does not straightway pull him up on the sabbath day?

І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

6 A nd they were not able to answer him to these things.

І вони не могли відповісти на це.

7 A nd he spoke a parable to those that were invited, remarking how they chose out the first places, saying to them,

А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

8 W hen thou art invited by any one to a wedding, do not lay thyself down in the first place at table, lest perhaps a more honourable than thou be invited by him,

Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

9 a nd he who invited thee and him come and say to thee, Give place to this, and then thou begin with shame to take the last place.

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

10 B ut when thou hast been invited, go and put thyself down in the last place, that when he who has invited thee comes, he may say to thee, Friend, go up higher: then shalt thou have honour before all that are lying at table with thee;

Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

11 f or every one that exalts himself shall be abased, and he that abases himself shall be exalted.

Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

12 A nd he said also to him that had invited him, When thou makest a dinner or a supper, call not thy friends, nor thy brethren, nor thy kinsfolk, nor rich neighbours, lest it may be they also should invite thee in return, and a recompense be made thee.

А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

13 B ut when thou makest a feast, call poor, crippled, lame, blind:

Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 a nd thou shalt be blessed; for they have not to recompense thee; for it shall be recompensed thee in the resurrection of the just.

і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

15 A nd one of those that were lying at table with, hearing these things, said to him, Blessed he who shall eat bread in the kingdom of God.

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

16 A nd he said to him, A certain man made a great supper and invited many.

Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

17 A nd he sent his bondman at the hour of supper to say to those who were invited, Come, for already all things are ready.

І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

18 A nd all began, without exception, to excuse themselves. The first said to him, I have bought land, and I must go out and see it; I pray thee hold me for excused.

І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

19 A nd another said, I have bought five yoke of oxen, and I go to prove them; I pray thee hold me for excused.

А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

20 A nd another said, I have married a wife, and on this account I cannot come.

І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

21 A nd the bondman came up and brought back word of these things to his lord. Then the master of the house, in anger, said to his bondman, Go out quickly into the streets and lanes of the city, and bring here the poor and crippled and lame and blind.

І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

22 A nd the bondman said, Sir, it is done as thou hast commanded, and there is still room.

І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

23 A nd the lord said to the bondman, Go out into the ways and fences and compel to come in, that my house may be filled;

І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

24 f or I say to you, that not one of those men who were invited shall taste of my supper.

Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

25 A nd great crowds went with him; and, turning round, he said to them,

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 I f any man come to me, and shall not hate his own father and mother, and wife, and children, and brothers, and sisters, yea, and his own life too, he cannot be my disciple;

Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

27 a nd whoever does not carry his cross and come after me cannot be my disciple.

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

28 F or which of you, desirous of building a tower, does not first sit down and count the cost, if he have what to complete it;

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

29 i n order that, having laid the foundation of it, and not being able to finish it, all who see it do not begin to mock at him,

щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 s aying, This man began to build and was not able to finish?

говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

31 O r what king, going on his way to engage in war with another king, does not, sitting down first, take counsel whether he is able with ten thousand to meet him coming against him with twenty thousand?

Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

32 a nd if not, while he is yet far off, having sent an embassy, he asks for terms of peace.

Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 T hus then every one of you who forsakes not all that is his own cannot be my disciple.

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

34 S alt good, but if the salt also has become savourless, wherewith shall it be seasoned?

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 I t is proper neither for land nor for dung; it is cast out. He that hath ears to hear, let him hear.

Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!