1 A nd thou, take thou up a lamentation for the princes of Israel,

А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,

2 a nd say, What was thy mother? A lioness: she lay down among lions, she nourished her whelps in the midst of the young lions.

та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!

3 A nd she brought up one of her whelps; it became a young lion, and he learned to catch the prey; he devoured men.

І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!

4 A nd the nations heard of him; he was taken in their pit, and they brought him with nose-rings into the land of Egypt.

І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...

5 A nd when she saw that she had waited her hope was lost, she took another of her whelps, made him a young lion.

Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.

6 A nd he went up and down among the lions; he became a young lion, and learned to catch the prey; he devoured men.

І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!

7 A nd he knew their palaces, and he laid waste their cities, so that the land was desolate, and all it contained, by the noise of his roaring.

І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!

8 T hen the nations set against him on every side from the provinces, and spread their net over him; he was taken in their pit.

Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!

9 A nd they put him in a cage with nose-rings, and brought him to the king of Babylon; they brought him into strongholds, that his voice should no more be heard upon the mountains of Israel.

І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...

10 T hy mother was as a vine, in thy rest, planted by the waters: it was fruitful and full of branches by reason of many waters.

Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.

11 A nd it had strong rods for sceptres of them that bear rule, and its stature was exalted between the thick boughs; and it was conspicuous by its height with the multitude of its branches.

І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!

12 B ut it was plucked up in fury, it was cast down to the ground, and the east wind dried up its fruit; its strong rods were broken and withered; the fire consumed them.

Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...

13 A nd now it is planted in the wilderness, in a dry and thirsty ground:

А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,

14 a nd a fire is gone out of a rod of its branches, hath devoured its fruit; so that it hath no strong rod to be a sceptre for ruling. This is a lamentation, and shall be for a lamentation.

і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.