1 A t that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

2 a nd said to his servants, This is John the baptist: he is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

3 F or Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

4 F or John said to him, It is not lawful for thee to have her.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

5 A nd desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

6 B ut when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

7 w hereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 B ut she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

9 A nd the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with, he commanded to be given.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 A nd he sent and beheaded John in the prison;

І послав стяти Івана в в'язниці.

11 a nd his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried to her mother.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

12 A nd his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 A nd Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard followed him on foot from the cities.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

14 A nd going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

15 B ut when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and the time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

16 B ut Jesus said to them, They have no need to go: give ye them to eat.

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

17 B ut they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

18 A nd he said, Bring them here to me.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

19 A nd having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave to the disciples, and the disciples to the crowds.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

20 A nd all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

21 B ut those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

22 A nd immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

23 A nd having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

24 b ut the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

25 B ut in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

26 A nd the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

27 B ut Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is I: be not afraid.

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

28 A nd Peter answering him said, Lord, if it be thou, command me to come to thee upon the waters.

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

29 A nd he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 B ut seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

31 A nd immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

32 A nd when they had gone up into the ship, the wind fell.

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

33 B ut those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

34 A nd having crossed over they came to the land of Gennesaret.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

35 A nd when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

36 a nd besought him that they might only touch the hem of his garment; and as many as touched were made thoroughly well.

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.