1 A nd it came to pass on second-first sabbath, that he went through cornfields, and his disciples were plucking the ears and eating, rubbing in their hands.

І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.

2 B ut some of the Pharisees said to them, Why do ye what is not lawful to do on the sabbath?

А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?

3 A nd Jesus answering said to them, Have ye not read so much as this, what David did when he hungered, he and those who were with him,

І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?

4 h ow he entered into the house of God and took the shewbread and ate, and gave to those also who were with him, which it is not lawful that eat, unless the priests alone?

Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?

5 A nd he said to them, The Son of man is Lord of the sabbath also.

І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!

6 A nd it came to pass on another sabbath also that he entered into the synagogue and taught; and there was a man there, and his right hand was withered.

І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.

7 A nd the scribes and the Pharisees were watching if he would heal on the sabbath, that they might find something of which to accuse him.

А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.

8 B ut he knew their thoughts, and said to the man who had the withered hand, Get up, and stand in the midst. And having risen up he stood.

А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.

9 J esus therefore said to them, I will ask you if it is lawful on the sabbath to do good, or to do evil? to save life, or to destroy ?

Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?

10 A nd having looked around on them all, he said to him, Stretch out thy hand. And he did and his hand was restored as the other.

І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!

11 B ut they were filled with madness, and they spoke together among themselves what they should do to Jesus.

А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...

12 A nd it came to pass in those days that he went out into the mountain to pray, and he spent the night in prayer to God.

І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

13 A nd when it was day he called his disciples, and having chosen out twelve from them, whom also he named apostles:

А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:

14 S imon, to whom also he gave the name of Peter, and Andrew his brother, James and John, Philip and Bartholomew,

Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,

15 M atthew and Thomas, James the of Alphaeus and Simon who was called Zealot,

Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,

16 J udas of James, and Judas Iscariote, who was also betrayer;

Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.

17 a nd having descended with them, he stood on a level place, and a crowd of his disciples, and a great multitude of the people from all Judaea and Jerusalem, and the sea coast of Tyre and Sidon, who came to hear him, and to be healed of their diseases;

Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,

18 a nd those that were beset by unclean spirits were healed.

що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.

19 A nd all the crowd sought to touch him, for power went out from him and healed all.

Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.

20 A nd he, lifting up his eyes upon his disciples, said, Blessed ye poor, for yours is the kingdom of God.

А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.

21 B lessed ye that hunger now, for ye shall be filled. Blessed ye that weep now, for ye shall laugh.

Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

22 B lessed are ye when men shall hate you, and when they shall separate you, and shall reproach, and cast out your name as wicked, for the Son of man's sake:

Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.

23 r ejoice in that day and leap for joy, for behold, your reward is great in the heaven, for after this manner did their fathers act toward the prophets.

Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.

24 B ut woe to you rich, for ye have received your consolation.

Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

25 W oe to you that are filled, for ye shall hunger. Woe to you who laugh now, for ye shall mourn and weep.

Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.

26 W oe, when all men speak well of you, for after this manner did their fathers to the false prophets.

Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!

27 B ut to you that hear I say, Love your enemies; do good to those that hate you;

А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

28 b less those that curse you; pray for those who use you despitefully.

Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 T o him that smites thee on the cheek, offer also the other; and from him that would take away thy garment, forbid not thy body-coat also.

Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.

30 T o every one that asks of thee, give; and from him that takes away what is thine, ask it not back.

І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

31 A nd as ye wish that men should do to you, do ye also to them in like manner.

І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 A nd if ye love those that love you, what thank is it to you? for even sinners love those that love them.

А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 A nd if ye do good to those that do good to you, what thank is it to you? for even sinners do the same.

І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.

34 A nd if ye lend to those from whom ye hope to receive, what thank is it to you? even sinners lend to sinners that they may receive the like.

А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

35 B ut love your enemies, and do good, and lend, hoping for nothing in return, and your reward shall be great, and ye shall be sons of Highest; for he is good to the unthankful and wicked.

Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

36 B e ye therefore merciful, even as your Father also is merciful.

Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 A nd judge not, and ye shall not be judged; condemn not, and ye shall not be condemned. Remit, and it shall be remitted to you.

Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

38 G ive, and it shall be given to you; good measure, pressed down, and shaken together, and running over, shall be given into your bosom: for with the same measure with which ye mete it shall be measured to you again.

Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

39 A nd he spoke also a parable to them: Can a blind lead a blind ? shall not both fall into ditch?

Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

40 T he disciple is not above his teacher, but every one that is perfected shall be as his teacher.

Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

41 B ut why lookest thou on the mote which is in the eye of thy brother, but perceivest not the beam which is in thine own eye?

Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

42 o r how canst thou say to thy brother, Brother, allow, I will cast out the mote that is in thine eye, thyself not seeing the beam that is in thine eye? Hypocrite, cast out first the beam out of thine eye, and then thou shalt see clear to cast out the mote which is in the eye of thy brother.

Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!

43 F or there is no good tree which produces corrupt fruit, nor a corrupt tree which produces good fruit;

Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 f or every tree is known by its own fruit, for figs are not gathered from thorns, nor grapes vintaged from a bramble.

Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.

45 T he good man, out of the good treasure of his heart, brings forth good; and the wicked out of the wicked, brings forth what is wicked: for out of the abundance of the heart his mouth speaks.

Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

46 A nd why call ye me, Lord, Lord, and do not the things that I say?

Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

47 E very one that comes to me, and hears my words and does them, I will shew you to whom he is like.

Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:

48 H e is like a man building a house, who dug and went deep, and laid a foundation on the rock; but a great rain coming, the stream broke upon that house, and could not shake it, for it had been founded on the rock.

Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 A nd he that has heard and not done, is like a man who has built a house on the ground without foundation, on which the stream broke, and immediately it fell, and the breach of that house was great.

А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!