1 A nd after these things, having left Athens, he came to Corinth;

Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.

2 a nd finding a certain Jew by name Aquila, of Pontus by race, just come from Italy, and Priscilla his wife, (because Claudius had ordered all the Jews to leave Rome,) came to them,

І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

3 a nd because they were of the same trade abode with them, and wrought. For they were tent-makers by trade.

а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.

4 A nd he reasoned in the synagogue every sabbath, and persuaded Jews and Greeks.

І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.

5 A nd when both Silas and Timotheus came down from Macedonia, Paul was pressed in respect of the word, testifying to the Jews that Jesus was the Christ.

А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.

6 B ut as they opposed and spoke injuriously, he shook his clothes, and said to them, Your blood be upon your own head: I pure; from henceforth I will go to the nations.

Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.

7 A nd departing thence he came to the house of a certain, by name Justus, who worshipped God, whose house adjoined the synagogue.

І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.

8 B ut Crispus the ruler of the synagogue believed in the Lord with all his house; and many of the Corinthians hearing, believed, and were baptised.

А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.

9 A nd the Lord said by vision in night to Paul, Fear not, but speak and be not silent;

Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,

10 b ecause I am with thee, and no one shall set upon thee to injure thee; because I have much people in this city.

бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.

11 A nd he remained a year and six months, teaching among them the word of God.

І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.

12 B ut when Gallio was proconsul of Achaia, the Jews with one consent rose against Paul and led him to the judgment-seat,

А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,

13 s aying, This persuades men to worship God contrary to the law.

кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!

14 B ut as Paul was going to open his mouth, Gallio said to the Jews, If indeed it was some wrong or wicked criminality, O Jews, of reason I should have borne with you;

Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

15 b ut if it be questions about words, and names, and the law that ye have, see to it yourselves; I do not intend to be judge of these things.

Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.

16 A nd he drove them from the judgment-seat.

І прогнав їх від суду.

17 A nd having all laid hold on Sosthenes the ruler of the synagogue, they beat him before the judgment-seat. And Gallio troubled himself about none of these things.

Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.

18 A nd Paul, having yet stayed many days, took leave of the brethren and sailed thence to Syria, and with him Priscilla and Aquila, having shorn his head in Cenchrea, for he had a vow;

А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.

19 a nd he arrived at Ephesus, and left them there. But entering himself into the synagogue he reasoned with the Jews.

І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.

20 A nd when they asked him that he would remain for a longer time he did not accede,

Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

21 b ut bade them farewell, saying,; I will return to you again, if God will: and he sailed away from Ephesus.

але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.

22 A nd landing at Caesarea, and having gone up and saluted the assembly, he went down to Antioch.

І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.

23 A nd having stayed some time, he went forth, passing in order through the country of Galatia and Phrygia, establishing all the disciples.

І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.

24 B ut a certain Jew, Apollos by name, an Alexandrian by race, an eloquent man, who was mighty in the scriptures, arrived at Ephesus.

Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.

25 H e was instructed in the way of the Lord, and being fervent in his spirit, he spoke and taught exactly the things concerning Jesus, knowing only the baptism of John.

Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

26 A nd he began to speak boldly in the synagogue. And Aquila and Priscilla, having heard him, took him to and unfolded to him the way of God more exactly.

І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.

27 A nd when he purposed to go into Achaia, the brethren wrote to the disciples engaging them to receive him, who, being come, contributed much to those who believed through grace.

А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,

28 F or he with great force convinced the Jews publicly, shewing by the scriptures that Jesus was the Christ.

бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.