1 N ow after these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two and two before his face into every city and place where he himself was about to come.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 A nd he said to them, The harvest indeed great, but the workmen few; supplicate therefore the Lord of the harvest that he may send out workmen into his harvest.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

3 G o: behold I send you forth as lambs in the midst of wolves.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

4 C arry neither purse nor scrip nor sandals, and salute no one on the way.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

5 A nd into whatsoever house ye enter, first say, Peace to this house.

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

6 A nd if a son of peace be there, your peace shall rest upon it; but if not it shall turn to you again.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

7 A nd in the same house abide, eating and drinking such things as they have; for the workman is worthy of his hire. Remove not from house to house.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 A nd into whatsoever city ye may enter and they receive you, eat what is set before you,

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

9 a nd heal the sick in it, and say to them, The kingdom of God is come nigh to you.

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

10 B ut into whatsoever city ye may have entered and they do not receive you, go out into its streets and say,

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 E ven the dust of your city, which cleaves to us on the feet, do we shake off against you; but know this, that the kingdom of God is come nigh.

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

12 I say to you that it shall be more tolerable for Sodom in that day than for that city.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

13 W oe to thee, Chorazin! woe to thee, Bethsaida! for if the works of power which have taken place in you had taken place in Tyre and Sidon, they had long ago repented, sitting in sackcloth and ashes.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

14 B ut it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

15 A nd thou, Capernaum, who hast been raised up to heaven, shalt be brought down even to hades.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

16 H e that hears you hears me; and he that rejects you rejects me; and he that rejects me rejects him that sent me.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

17 A nd the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject to us through thy name.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

18 A nd he said to them, I beheld Satan as lightning falling out of heaven.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 B ehold, I give you the power of treading upon serpents and scorpions and over all the power of the enemy, and nothing shall in anywise injure you.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

20 Y et in this rejoice not, that the spirits are subjected to you, but rejoice that your names are written in the heavens.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

21 I n the same hour Jesus rejoiced in spirit and said, I praise thee, Father, Lord of the heaven and of the earth, that thou hast hid these things from wise and prudent, and hast revealed them to babes: yea, Father, for thus has it been well-pleasing in thy sight.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 A ll things have been delivered to me by my Father, and no one knows who the Son is but the Father, and who the Father is but the Son, and he to whomsoever the Son is pleased to reveal.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

23 A nd having turned to the disciples privately he said, Blessed are the eyes which see the things that ye see.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

24 F or I say to you that many prophets and kings have desired to see the things which ye behold, and did not see; and to hear the things which ye hear, and did not hear.

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

25 A nd behold, a certain lawyer stood up tempting him, and saying, Teacher, having done what, shall I inherit life eternal?

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

26 A nd he said to him, What is written in the law? how readest thou?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

27 B ut he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thine understanding; and thy neighbour as thyself.

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

28 A nd he said to him, Thou hast answered right: this do and thou shalt live.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

29 B ut he, desirous of justifying himself, said to Jesus, And who is my neighbour?

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

30 A nd Jesus replying said, A certain man descended from Jerusalem to Jericho and fell into robbers, who also, having stripped him and inflicted wounds, went away leaving him in a half-dead state.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

31 A nd a certain priest happened to go down that way, and seeing him, passed on on the opposite side;

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

32 a nd in like manner also a Levite, being at the spot, came and looked and passed on on the opposite side.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

33 B ut a certain Samaritan journeying came to him, and seeing, was moved with compassion,

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

34 a nd came up and bound up his wounds, pouring in oil and wine; and having put him on his own beast, took him to inn and took care of him.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

35 A nd on the morrow, taking out two denarii he gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him, and whatsoever thou shalt expend more, I will render to thee on my coming back.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

36 W hich of these three seems to thee to have been neighbour of him who fell into the robbers?

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

37 A nd he said, He that shewed him mercy. And Jesus said to him, Go, and do thou likewise.

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

38 A nd it came to pass as they went that he entered into a certain village; and a certain woman, Martha by name, received him into her house.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

39 A nd she had a sister called Mary, who also, having sat down at the feet of Jesus was listening to his word.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

40 N ow Martha was distracted with much serving, and coming up she said, Lord, dost thou not care that my sister has left me to serve alone? Speak to her therefore that she may help me.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

41 B ut Jesus answering said to her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things;

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

42 b ut there is need of one, and Mary has chosen the good part, the which shall not be taken from her.

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...