1 D espués de esto, el Señor designó a otros setenta, y los envió de dos en dos delante de El, a toda ciudad y lugar adonde El había de ir.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 Y les decía: La mies es mucha, pero los obreros pocos; rogad, por tanto, al Señor de la mies que envíe obreros a su mies.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

3 I d; mirad que os envío como corderos en medio de lobos.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

4 N o llevéis bolsa, ni alforja, ni sandalias; y a nadie saludéis por el camino.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

5 E n cualquier casa que entréis, decid primero: “Paz a esta casa.”

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

6 Y si hay allí un hijo de paz, vuestra paz reposará sobre él; pero si no, se volverá a vosotros.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

7 P ermaneced entonces en esa casa, comiendo y bebiendo lo que os den; porque el obrero es digno de su salario. No os paséis de casa en casa.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 E n cualquier ciudad donde entréis y os reciban, comed lo que os sirvan;

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

9 s anad a los enfermos que haya en ella, y decidles: “Se ha acercado a vosotros el reino de Dios.”

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

10 P ero en cualquier ciudad donde entréis, y no os reciban, salid a sus calles, y decid:

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 “ Hasta el polvo de vuestra ciudad que se pega a nuestros pies, nos lo sacudimos en protesta contra vosotros; empero sabed esto: que el reino de Dios se ha acercado.”

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

12 O s digo que en aquel día será más tolerable el castigo para Sodoma que para aquella ciudad.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

13 ¡ Ay de ti Corazín! ¡Ay de ti Betsaida! Porque si los milagros que se hicieron en vosotras hubieran sido hechos en Tiro y Sidón, hace tiempo que se hubieran arrepentido sentados en cilicio y ceniza.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

14 P or eso, en el juicio será más tolerable el castigo para Tiro y Sidón que para vosotras.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

15 Y tú, Capernaúm, ¿acaso serás elevada hasta los cielos? ¡Hasta el Hades serás hundida!

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

16 E l que a vosotros escucha, a mí me escucha, y el que a vosotros rechaza, a mí me rechaza; y el que a mí me rechaza, rechaza al que me envió. Regreso de los setenta

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

17 L os setenta regresaron con gozo, diciendo: Señor, hasta los demonios se nos sujetan en tu nombre.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

18 Y El les dijo: Yo veía a Satanás caer del cielo como un rayo.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 M irad, os he dado autoridad para hollar sobre serpientes y escorpiones, y sobre todo el poder del enemigo, y nada os hará daño.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

20 S in embargo, no os regocijéis en esto, de que los espíritus se os sometan, sino regocijaos de que vuestros nombres están escritos en los cielos. Jesús se regocija

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

21 E n aquella misma hora El se regocijó mucho en el Espíritu Santo, y dijo: Te alabo, Padre, Señor del cielo y de la tierra, porque ocultaste estas cosas a sabios y a inteligentes, y las revelaste a niños. Sí, Padre, porque así fue de tu agrado.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 T odas las cosas me han sido entregadas por mi Padre, y nadie sabe quién es el Hijo sino el Padre, ni quién es el Padre sino el Hijo, y aquel a quien el Hijo se lo quiera revelar.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

23 Y volviéndose hacia los discípulos, les dijo aparte: Dichosos los ojos que ven lo que vosotros veis;

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

24 p orque os digo que muchos profetas y reyes desearon ver lo que vosotros veis, y no lo vieron, y oír lo que vosotros oís, y no lo oyeron. Pregunta sobre la vida eterna

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

25 Y he aquí, cierto intérprete de la ley se levantó, y para ponerle a prueba dijo: Maestro, ¿qué haré para heredar la vida eterna?

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

26 Y El le dijo: ¿Qué está escrito en la ley? ¿Qué lees en ella ?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

27 R espondiendo él, dijo: Amaras al Señor tu Dios con todo tu corazon, y con toda tu alma, y con toda tu fuerza, y con toda tu mente; y a tu projimo como a ti mismo.

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

28 E ntonces Jesús le dijo: Has respondido correctamente; haz esto y viviras.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

29 P ero queriendo él justificarse a sí mismo, dijo a Jesús: ¿Y quién es mi prójimo? Parábola del buen samaritano

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

30 R espondiendo Jesús, dijo: Cierto hombre bajaba de Jerusalén a Jericó, y cayó en manos de salteadores, los cuales después de despojarlo y de darle golpes, se fueron, dejándolo medio muerto.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

31 P or casualidad cierto sacerdote bajaba por aquel camino, y cuando lo vio, pasó por el otro lado del camino.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

32 D el mismo modo, también un levita, cuando llegó al lugar y lo vio, pasó por el otro lado del camino.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

33 P ero cierto samaritano, que iba de viaje, llegó adonde él estaba; y cuando lo vio, tuvo compasión,

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

34 y acercándose, le vendó sus heridas, derramando aceite y vino sobre ellas; y poniéndolo sobre su propia cabalgadura, lo llevó a un mesón y lo cuidó.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

35 A l día siguiente, sacando dos denarios, se los dio al mesonero, y dijo: “Cuídalo, y todo lo demás que gastes, cuando yo regrese te lo pagaré.”

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

36 ¿ Cuál de estos tres piensas tú que demostró ser prójimo del que cayó en manos de los salteadores?

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

37 Y él dijo: El que tuvo misericordia de él. Y Jesús le dijo: Ve y haz tú lo mismo. Jesús visita a Marta y a María

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

38 M ientras iban ellos de camino, El entró en cierta aldea; y una mujer llamada Marta le recibió en su casa.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

39 Y ella tenía una hermana que se llamaba María, que sentada a los pies del Señor, escuchaba su palabra.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

40 P ero Marta se preocupaba con todos los preparativos; y acercándose a El, le dijo: Señor, ¿no te importa que mi hermana me deje servir sola? Dile, pues, que me ayude.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

41 R espondiendo el Señor, le dijo: Marta, Marta, tú estás preocupada y molesta por tantas cosas;

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

42 p ero una sola cosa es necesaria, y María ha escogido la parte buena, la cual no le será quitada.

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...