1 A cuérdate, oh Señor, de lo que nos ha sucedido; mira y ve nuestro oprobio.

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 N uestra heredad ha pasado a extraños, nuestras casas a extranjeros.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 H emos quedado huérfanos, sin padre, nuestras madres, como viudas.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 P or el agua que bebemos tenemos que pagar, nuestra leña nos llega por precio.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 S obre nuestros cuellos están nuestros perseguidores; no hay descanso para nosotros, estamos agotados.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 A Egipto y a Asiria nos hemos sometido para saciarnos de pan.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 N uestros padres pecaron, ya no existen, y nosotros cargamos con sus iniquidades.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 E sclavos dominan sobre nosotros, no hay quien nos libre de su mano.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 C on peligro de nuestras vidas conseguimos nuestro pan, enfrentándonos a la espada del desierto.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 N uestra piel quema como un horno, a causa de los ardores del hambre.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 V iolaron a las mujeres en Sion, a las vírgenes en las ciudades de Judá.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 L os príncipes fueron colgados de sus manos, los rostros de los ancianos no fueron respetados.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 L os jóvenes trabajaron en el molino, y los muchachos cayeron bajo el peso de la leña.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 L os ancianos se han apartado de las puertas, los jóvenes de su música.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 H a cesado el gozo de nuestro corazón, se ha convertido en duelo nuestra danza.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 H a caído la corona de nuestra cabeza. ¡Ay de nosotros, pues hemos pecado!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 P or esto está abatido nuestro corazón, por estas cosas se nublan nuestros ojos,

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 p or el monte Sion que está asolado; las zorras merodean en él.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 M as tú, oh Señor, reinas para siempre, tu trono permanece de generación en generación.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 ¿ Por qué te olvidas para siempre de nosotros, y nos abandonas a perpetuidad ?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 R estáuranos a ti, oh Señor, y seremos restaurados; renueva nuestros días como antaño,

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 a no ser que nos hayas desechado totalmente, y estés enojado en gran manera contra nosotros.

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...