1 Y estaba enfermo cierto hombre llamado Lázaro, de Betania, la aldea de María y de su hermana Marta.

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

2 M aría, cuyo hermano Lázaro estaba enfermo, fue la que ungió al Señor con perfume y le secó los pies con sus cabellos.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

3 L as hermanas entonces mandaron a decir a Jesús: Señor, mira, el que tú amas está enfermo.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

4 C uando Jesús lo oyó, dijo: Esta enfermedad no es para muerte, sino para la gloria de Dios, para que el Hijo de Dios sea glorificado por medio de ella.

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

5 Y Jesús amaba a Marta, a su hermana y a Lázaro.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

6 C uando oyó, pues, que Lázaro estaba enfermo, entonces se quedó dos días más en el lugar donde estaba.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

7 L uego, después de esto, dijo a sus discípulos: Vamos de nuevo a Judea.

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

8 L os discípulos le dijeron: Rabí, hace poco que los judíos procuraban apedrearte, ¿y vas otra vez allá?

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

9 J esús respondió: ¿No hay doce horas en el día? Si alguno anda de día no tropieza, porque ve la luz de este mundo.

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

10 P ero si alguno anda de noche, tropieza, porque la luz no está en él.

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

11 D ijo esto, y después de esto añadió: Nuestro amigo Lázaro se ha dormido; pero voy a despertarlo.

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

12 L os discípulos entonces le dijeron: Señor, si se ha dormido, se recuperará.

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

13 P ero Jesús había hablado de la muerte de Lázaro, mas ellos creyeron que hablaba literalmente del sueño.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

14 E ntonces Jesús, por eso, les dijo claramente: Lázaro ha muerto;

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

15 y por causa de vosotros me alegro de no haber estado allí, para que creáis; pero vamos a donde está él.

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

16 T omás, llamado el Dídimo, dijo entonces a sus condiscípulos: Vamos nosotros también para morir con El.

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

17 L legó, pues, Jesús y halló que ya hacía cuatro días que estaba en el sepulcro.

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

18 B etania estaba cerca de Jerusalén, como a tres kilómetros;

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

19 y muchos de los judíos habían venido a casa de Marta y María, para consolarlas por la muerte de su hermano.

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

20 E ntonces Marta, cuando oyó que Jesús venía, fue a su encuentro, pero María se quedó sentada en casa.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

21 Y Marta dijo a Jesús: Señor, si hubieras estado aquí, mi hermano no habría muerto.

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

22 A un ahora, yo sé que todo lo que pidas a Dios, Dios te lo concederá.

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

23 J esús le dijo: Tu hermano resucitará.

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

24 M arta le contestó: Yo sé que resucitará en la resurrección, en el día final.

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

25 J esús le dijo: Yo soy la resurrección y la vida; el que cree en mí, aunque muera, vivirá,

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

26 y todo el que vive y cree en mí, no morirá jamás. ¿Crees esto?

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

27 E lla le dijo: Sí, Señor; yo he creído que tú eres el Cristo, el Hijo de Dios, el que viene al mundo.

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

28 Y habiendo dicho esto, se fue y llamó a su hermana María, diciéndole en secreto: El Maestro está aquí, y te llama.

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

29 T an pronto como ella lo oyó, se levantó rápidamente y fue hacia El.

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

30 P ues Jesús aún no había entrado en la aldea, sino que todavía estaba en el lugar donde Marta le había encontrado.

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

31 E ntonces los judíos que estaban con ella en la casa consolándola, cuando vieron que María se levantó de prisa y salió, la siguieron, suponiendo que iba al sepulcro a llorar allí.

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

32 C uando María llegó adonde estaba Jesús, al verle, se arrojó entonces a sus pies, diciéndole: Señor, si hubieras estado aquí, mi hermano no habría muerto.

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

33 Y cuando Jesús la vio llorando, y a los judíos que vinieron con ella llorando también, se conmovió profundamente en el espíritu, y se entristeció,

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

34 y dijo: ¿Dónde lo pusisteis? Le dijeron: Señor, ven y ve.

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

35 J esús lloró.

І закапали сльози Ісусові...

36 P or eso los judíos decían: Mirad, cómo lo amaba.

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

37 P ero algunos de ellos dijeron: ¿No podía éste, que abrió los ojos del ciego, haber evitado también que Lázaro muriera ? Resurrección de Lázaro

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

38 E ntonces Jesús, de nuevo profundamente conmovido en su interior, fue al sepulcro. Era una cueva, y tenía una piedra puesta sobre ella.

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

39 J esús dijo: Quitad la piedra. Marta, hermana del que había muerto, le dijo: Señor, ya hiede, porque hace cuatro días que murió.

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

40 J esús le dijo: ¿No te dije que si crees, verás la gloria de Dios ?

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

41 E ntonces quitaron la piedra. Jesús alzó los ojos a lo alto, y dijo: Padre, te doy gracias porque me has oído.

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

42 Y o sabía que siempre me oyes; pero lo dije por causa de la multitud que me rodea, para que crean que tú me has enviado.

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

43 H abiendo dicho esto, gritó con fuerte voz: ¡Lázaro, ven fuera!

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

44 Y el que había muerto salió, los pies y las manos atados con vendas, y el rostro envuelto en un sudario. Jesús les dijo: Desatadlo, y dejadlo ir. Complot para matar a Jesús

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

45 P or esto muchos de los judíos que habían venido a ver a María, y vieron lo que Jesús había hecho, creyeron en El.

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

46 P ero algunos de ellos fueron a los fariseos y les contaron lo que Jesús había hecho.

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

47 E ntonces los principales sacerdotes y los fariseos convocaron un concilio, y decían: ¿Qué hacemos? Porque este hombre hace muchas señales.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

48 S i le dejamos seguir así, todos van a creer en El, y los romanos vendrán y nos quitarán nuestro lugar y nuestra nación.

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

49 P ero uno de ellos, Caifás, que era sumo sacerdote ese año, les dijo: Vosotros no sabéis nada,

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

50 n i tenéis en cuenta que os es más conveniente que un hombre muera por el pueblo, y no que toda la nación perezca.

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

51 A hora bien, no dijo esto de su propia iniciativa, sino que siendo el sumo sacerdote ese año, profetizó que Jesús iba a morir por la nación;

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

52 y no sólo por la nación, sino también para reunir en uno a los hijos de Dios que están esparcidos.

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

53 A sí que, desde ese día planearon entre sí para matarle.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

54 P or eso Jesús ya no andaba públicamente entre los judíos, sino que se fue de allí a la región cerca del desierto, a una ciudad llamada Efraín; y se quedó allí con los discípulos.

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

55 Y estaba cerca la Pascua de los judíos, y muchos de la región subieron a Jerusalén antes de la Pascua para purificarse.

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

56 E ntonces buscaban a Jesús, y estando ellos en el templo, se decían unos a otros: ¿Qué os parece? ¿Que no vendrá a la fiesta ?

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

57 Y los principales sacerdotes y los fariseos habían dado órdenes de que si alguien sabía dónde estaba Jesús, diera aviso para que le prendieran.

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.