1 E STABA entonces enfermo uno llamado Lázaro, de Bethania, la aldea de María y de Marta su hermana.

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

2 ( Y María, cuyo hermano Lázaro estaba enfermo, era la que ungió al Señor con ungüento, y limpió sus pies con sus cabellos)

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

3 E nviaron, pues, sus hermanas á él, diciendo: Señor, he aquí, el que amas está enfermo.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

4 Y oyéndolo Jesús, dijo: Esta enfermedad no es para muerte, mas por gloria de Dios, para que el Hijo de Dios sea glorificado por ella.

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

5 Y amaba Jesús á Marta, y á su hermana, y á Lázaro.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

6 C omo oyó pues que estaba enfermo, quedóse aún dos días en aquel lugar donde estaba.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

7 L uego, después de esto, dijo á los discípulos: Vamos á Judea otra vez.

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

8 D ícenle los discípulos: Rabbí, ahora procuraban los Judíos apedrearte, ¿y otra vez vas allá?

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

9 R espondió Jesús: ¿No tiene el día doce horas? El que anduviere de día, no tropieza, porque ve la luz de este mundo.

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

10 M as el que anduviere de noche, tropieza, porque no hay luz en él.

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

11 D icho esto, díceles después: Lázaro nuestro amigo duerme; mas voy á despertarle del sueño.

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

12 D ijeron entonces sus discípulos: Señor, si duerme, salvo estará.

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

13 M as esto decía Jesús de la muerte de él: y ellos pensaron que hablaba del reposar del sueño.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

14 E ntonces, pues, Jesús les dijo claramente: Lázaro es muerto;

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

15 Y huélgome por vosotros, que yo no haya estado allí, para que creáis: mas vamos á él.

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

16 D ijo entonces Tomás, el que se dice el Dídimo, á sus condiscípulos: Vamos también nosotros, para que muramos con él.

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

17 V ino pues Jesús, y halló que había ya cuatro días que estaba en el sepulcro.

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

18 Y Bethania estaba cerca de Jerusalem, como quince estadios;

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

19 Y muchos de los Judíos habían venido á Marta y á María, á consolarlas de su hermano.

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

20 E ntonces Marta, como oyó que Jesús venía, salió á encontrarle; mas María se estuvo en casa.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

21 Y Marta dijo á Jesús: Señor, si hubieses estado aquí, mi hermano no fuera muerto;

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

22 M as también sé ahora, que todo lo que pidieres de Dios, te dará Dios.

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

23 D ícele Jesús: Resucitará tu hermano.

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

24 M arta le dice: Yo sé que resucitará en la resurrección en el día postrero.

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

25 D ícele Jesús: Yo soy la resurrección y la vida: el que cree en mí, aunque esté muerto, vivirá.

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

26 Y todo aquel que vive y cree en mí, no morirá eternamente. ¿Crees esto?

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

27 D ícele: Sí Señor; yo he creído que tú eres el Cristo, el Hijo de Dios, que has venido al mundo.

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

28 Y esto dicho, fuése, y llamó en secreto á María su hermana, diciendo: El Maestro está aquí y te llama.

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

29 E lla, como lo oyó, levántase prestamente y viene á él.

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

30 ( Que aun no había llegado Jesús á la aldea, mas estaba en aquel lugar donde Marta le había encontrado.)

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

31 E ntonces los Judíos que estaban en casa con ella, y la consolaban, como vieron que María se había levantado prestamente, y había salido, siguiéronla, diciendo: Va al sepulcro á llorar allí.

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

32 M as María, como vino donde estaba Jesús, viéndole, derribóse á sus pies, diciéndole: Señor, si hubieras estado aquí, no fuera muerto mi hermano.

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

33 J esús entonces, como la vió llorando, y á los Judíos que habían venido juntamente con ella llorando, se conmovió en espíritu, y turbóse,

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

34 Y dijo: ¿Dónde le pusisteis? Dicenle: Señor, ven, y ve.

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

35 Y lloró Jesús.

І закапали сльози Ісусові...

36 D ijeron entonces los Judíos: Mirad cómo le amaba.

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

37 Y algunos de ellos dijeron: ¿No podía éste que abrió los ojos al ciego, hacer que éste no muriera?

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

38 Y Jesús, conmoviéndose otra vez en sí mismo, vino al sepulcro. Era una cueva, la cual tenía una piedra encima.

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

39 D ice Jesús: Quitad la piedra. Marta, la hermana del que se había muerto, le dice: Señor, hiede ya, que es de cuatro días.

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

40 J esús le dice: ¿No te he dicho que, si creyeres, verás la gloria de Dios?

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

41 E ntonces quitaron la piedra de donde el muerto había sido puesto. Y Jesús, alzando los ojos arriba, dijo: Padre, gracias te doy que me has oído.

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

42 Q ue yo sabía que siempre me oyes; mas por causa de la compañía que está alrededor, lo dije, para que crean que tú me has enviado.

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

43 Y habiendo dicho estas cosas, clamó á gran voz: Lázaro, ven fuera.

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

44 Y el que había estado muerto, salió, atadas las manos y los pies con vendas; y su rostro estaba envuelto en un sudario. Díceles Jesús: Desatadle, y dejadle ir.

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

45 E ntonces muchos de los Judíos que habían venido á María, y habían visto lo que había hecho Jesús, creyeron en él.

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

46 M as algunos de ellos fueron á los Fariseos, y dijéronles lo que Jesús había hecho.

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

47 E ntonces los pontífices y los Fariseos juntaron concilio, y decían: ¿Qué hacemos? porque este hombre hace muchas señales.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

48 S i le dejamos así, todos creerán en él: y vendrán los Romanos, y quitarán nuestro lugar y la nación.

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

49 Y Caifás, uno de ellos, sumo pontífice de aquel año, les dijo: Vosotros no sabéis nada;

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

50 N i pensáis que nos conviene que un hombre muera por el pueblo, y no que toda la nación se pierda.

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

51 M as esto no lo dijo de sí mismo; sino que, como era el sumo pontífice de aquel año, profetizó que Jesús había de morir por la nación:

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

52 Y no solamente por aquella nación, mas también para que juntase en uno los hijos de Dios que estaban derramados.

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

53 A sí que, desde aquel día consultaban juntos de matarle.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

54 P or tanto, Jesús ya no andaba manifiestamente entre los Judíos; mas fuése de allí á la tierra que está junto al desierto, á una ciudad que se llama Ephraim: y estábase allí con sus discípulos

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

55 Y la Pascua de los Judíos estaba cerca: y muchos subieron de aquella tierra á Jerusalem antes de la Pascua, para purificarse;

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

56 Y buscaban á Jesús, y hablaban los unos con los otros estando en el templo. ¿Qué os parece, que no vendrá á la fiesta?

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

57 Y los pontífices y los Fariseos habían dado mandamiento, que si alguno supiese dónde estuviera, lo manifestase, para que le prendiesen.

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.