1 Y O soy el hombre que ha visto aflicción en la vara de su enojo.
Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
2 G uióme y llevóme en tinieblas, mas no en luz.
Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
3 C iertamente contra mí volvió y revolvió su mano todo el día.
Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
4 H izo envejecer mi carne y mi piel; quebrantó mis huesos.
Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
5 E dificó contra mí, y cercóme de tósigo y de trabajo.
обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
6 A sentóme en oscuridades, como los ya muertos de mucho tiempo.
у темноті мене посадив, мов померлих давно...
7 C ercóme por todos lados, y no puedo salir; agravó mis grillos.
Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
8 A un cuando clamé y dí voces, cerro los oídos a mi oración.
І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
9 C ercó mis caminos con piedra tajada, torció mis senderos.
Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
10 C omo oso que acecha fué para mí, como león en escondrijos.
Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
11 T orció mis caminos, y depedazóme; tornóme asolado.
Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
12 S u arco entesó, y púsome como blanco a la saeta.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
13 H izo entrar en mis riñones las saetas de su aljaba.
пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
14 F uí escarnio á todo mi pueblo, canción de ellos todos los días.
Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
15 H artóme de amarguras, embriagóme de ajenjos.
Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
16 Q uebróme los dientes con cascajo, cubrióme de ceniza.
І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
17 Y mi alma se alejó de la paz, olvidéme del bien.
і душа моя спокій згубила, забув я добро...
18 Y dije: Pereció mi fortaleza, y mi esperanza de Jehová.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
19 A cuérdate de mi aflicción y de mi abatimiento, del ajenjo y de la hiel.
Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20 T endrálo aún en memoria mi alma, porque en mí está humillada.
душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21 E sto reduciré á mi corazón, por lo cual esperaré.
Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 E s por la misericordia de Jehová que no somos consumidos, porque nunca decayeron sus misericordias.
Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23 N uevas son cada mañana; grande es tu fidelidad.
нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24 M i parte es Jehová, dijo mi alma; por tanto en él esperaré.
Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25 B ueno es Jehová á los que en él esperan, al alma que le buscare.
Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26 B ueno es esperar callando en la salud de Jehová.
Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
27 B ueno es al hombre, si llevare el yugo desde su mocedad.
Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
28 S entaráse solo, y callará, porque lo llevó sobre sí.
нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
29 P ondrá su boca en el polvo, por si quizá hay esperanza.
хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
30 D ará la mejilla al que le hiriere; hartaráse de afrenta.
хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
31 P orque el Señor no desechará para siempre:
Бо Господь не навіки ж покине!
32 A ntes si afligiere, también se compadecerá según la multitud de sus misericordias.
Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
33 P orque no aflige ni congoja de su corazón á los hijos de los hombres.
бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
34 D esmenuzar bajo de sus pies todos los encarcelados de la tierra,
Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
35 H acer apartar el derecho del hombre ante la presencia del Altísimo,
щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
36 T rastornar al hombre en su causa, el Señor no lo sabe.
щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
37 ¿ Quién será aquel que diga, que vino algo que el Señor no mandó?
Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
38 ¿ De la boca del Altísimo no saldrá malo y bueno?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
39 ¿ Por qué murmura el hombre viviente, el hombre en su pecado?
Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
40 E scudriñemos nuestros caminos, y busquemos, y volvámonos a Jehová.
Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
41 L evantemos nuestros corazones con las manos a Dios en los cielos.
підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
42 N osotros nos hemos rebelado, y fuimos desleales; tú no perdonaste.
Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
43 D esplegaste la ira, y nos perseguiste; mataste, no perdonaste.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 T e cubriste de nube, porque no pasase la oración nuestra.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
45 R aedura y abominación nos tornaste en medio de los pueblos.
Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
46 T odos nuestros enemigos abrieron sobre nosotros su boca.
наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
47 T emor y lazo fué para nosotros, asolamiento y quebrantamiento.
страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
48 R íos de aguas echan mis ojos, por el quebrantamiento de la hija de mi pueblo.
Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
49 M is ojos destilan, y no cesan, porque no hay alivio,
Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
50 H asta que Jehová mire y vea desde los cielos.
аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
51 M is ojos contristaron mi alma, por todas las hijas de mi ciudad.
моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
52 M is enemigos me dieron caza como á ave, sin por qué.
Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
53 A taron mi vida en mazmorra, pusieron piedra sobre mí.
життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
54 A guas de avenida vinieron sobre mi cabeza; yo dije: Muerto soy.
Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
55 I nvoqué tu nombre, oh Jehová, desde la cárcel profunda.
Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
56 O iste mi voz; no escondas tu oído á mi clamor, para mi respiro
Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
57 A cercástete el día que te invoqué: dijiste: No temas.
Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
58 A bogaste, Señor, la causa de mi alma; redimiste mi vida.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 T ú has visto, oh Jehová, mi agravio; defiende mi causa.
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
60 T ú has visto toda su venganza; todos sus pensamientos contra mí.
Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
61 T ú has oído el oprobio de ellos, oh Jehová, todas sus maquinaciones contra mí;
Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
62 L os dichos de los que contra mí se levantaron, y su designio contra mí todo el día.
мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
63 S u sentarse, y su levantarse mira: yo soy su canción.
Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
64 D ales el pago, oh Jehová, según la obra de sus manos.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 D ales ansia de corazón, tu maldición á ellos.
Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
66 P ersíguelos en tu furor, y quebrántalos de debajo de los cielos, oh Jehová.
Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!