1 S I yo hablase lenguas humanas y angélicas, y no tengo caridad, vengo á ser como metal que resuena, ó címbalo que retiñe.

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

2 Y si tuviese profecía, y entendiese todos los misterios y toda ciencia; y si tuviese toda la fe, de tal manera que traspasase los montes, y no tengo caridad, nada soy.

І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

3 Y si repartiese toda mi hacienda para dar de comer a pobres, y si entregase mi cuerpo para ser quemado, y no tengo caridad, de nada me sirve.

І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

4 L a caridad es sufrida, es benigna; la caridad no tiene envidia, la caridad no hace sinrazón, no se ensancha;

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

5 N o es injuriosa, no busca lo suyo, no se irrita, no piensa el mal;

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

6 N o se huelga de la injusticia, mas se huelga de la verdad;

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

7 T odo lo sufre, todo lo cree, todo lo espera, todo lo soporta.

усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

8 L a caridad nunca deja de ser: mas las profecías se han de acabar, y cesarán las lenguas, y la ciencia ha de ser quitada;

Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

9 P orque en parte conocemos, y en parte profetizamos;

Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

10 M as cuando venga lo que es perfecto, entonces lo que es en parte será quitado.

коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

11 C uando yo era niño, hablaba como niño, pensaba como niño, juzgaba como niño, mas cuando ya fuí hombre hecho, dejé lo que era de niño.

Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

12 A hora vemos por espejo, en obscuridad; mas entonces veremos cara á cara: ahora conozco en parte; mas entonces conoceré como soy conocido.

Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

13 Y ahora permanecen la fe, la esperanza, y la caridad, estas tres: empero la mayor de ellas es la caridad.

А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!