1 A man named Lazarus was sick. He lived in the town of Bethany with his sisters, Mary and Martha.

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.

2 T his was the Mary who put perfume on the Lord and dried His feet with her hair. It was her brother Lazarus who was sick.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.

3 T he sisters sent word to Jesus, saying, “Lord, your friend is sick!”

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...

4 W hen Jesus heard this, He said, “This sickness will not end in death. It has happened so that it will bring honor to God. And the Son of God will be honored by it also.” Jesus Tells of the Death of Lazarus

Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.

5 J esus loved Martha and her sister and Lazarus.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

6 B ut when He heard that Lazarus was sick, He stayed where He was two more days.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

7 T hen He said to His followers, “Let us go into the country of Judea again.”

Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.

8 T he followers said to Him, “Teacher, the Jews tried to throw stones at You to kill You not long ago. Are You going there again?”

Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?

9 J esus said, “Are there not twelve hours in the day? If a man walks during the day, he will not fall. He sees the light of this world.

Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.

10 I f a man walks during the night, he will fall. The light is not in him.”

А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.

11 A fter Jesus had said this, He spoke again and said, “Our friend Lazarus is sleeping. I will go and wake him up.”

Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.

12 T he followers said to Him, “If he is sleeping, he will get well.”

А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.

13 B ut Jesus meant Lazarus was dead. They thought He meant Lazarus was resting in sleep.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.

14 T hen Jesus said to them, “Lazarus is dead.

Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.

15 B ecause of you I am glad I was not there so that you may believe. Come, let us go to him.”

І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.

16 T homas, who was called the Twin, said to the other followers, “Let us go also so we may die with Jesus.” Jesus Tells That the Grave Will Not Hold the Dead

Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.

17 W hen Jesus got there, He heard that Lazarus had been in the grave four days.

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.

18 B ethany was about one-half hour walk from Jerusalem.

А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.

19 M any Jews had come to Martha and Mary to give words of comfort about their brother.

І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.

20 M artha heard that Jesus was coming and went to meet Him. Mary stayed in the house.

Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.

21 M artha said to Jesus, “Lord, if You had been here, my brother would not have died.

І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...

22 I know even now God will give You whatever You ask.”

Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!

23 J esus said to her, “Your brother will rise again.”

Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!

24 M artha said to Him, “I know that he will rise again when the dead are raised from the grave on the last day.”

Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.

25 J esus said to her, “I am the One Who raises the dead and gives them life. Anyone who puts his trust in Me will live again, even if he dies.

Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.

26 A nyone who lives and has put his trust in Me will never die. Do you believe this?”

І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?

27 S he answered, “Yes, Lord, I believe that You are the Christ, the Son of God. You are the One Who was to come into the world.” Lazarus Is Raised from the Dead

Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.

28 A fter Martha said this, she went and called her sister Mary. She said without anyone else hearing, “The Teacher is here and has sent for you.”

І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!

29 W hen Mary heard this, she got up and went to Him.

А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.

30 J esus had not yet come into their town. He was still where Martha had met Him.

А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.

31 T he Jews had been in the house comforting Mary. They saw her get up and hurry out. They followed her and said, “She is going to the grave to cry there.”

Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.

32 M ary went to the place where Jesus was. When she saw Him, she got down at His feet. She said to Him, “Lord, if You had been here, my brother would not have died.”

Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!

33 J esus saw her crying. The Jews who came with her were crying also. His heart was very sad and He was troubled.

А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,

34 H e said, “Where did you lay Lazarus?” They said, “Lord, come and see.”

і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!

35 T hen Jesus cried.

І закапали сльози Ісусові...

36 T he Jews said, “See how much He loved Lazarus.”

А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!

37 S ome of them said, “This Man opened the eyes of the blind man. Could He not have kept this man from dying?”

А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?

38 J esus went to the grave with a sad heart. The grave was a hole in the side of a hill. A stone covered the door.

Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.

39 J esus said, “Take the stone away.” The dead man’s sister, Martha, said to Him, “Lord, by now his body has a bad smell. He has been dead four days.”

Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...

40 J esus said to her, “Did I not say that if you would believe, you would see the shining-greatness of God?”

Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?

41 T hey took the stone away. Jesus looked up and said, “Father, I thank You for hearing Me.

І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.

42 I know You always hear Me. But I have said this for the people standing here, so they may believe You have sent Me.”

Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.

43 W hen He had said this, He called with a loud voice, “Lazarus, come out!”

І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!

44 T he man who had been dead came out. His hands and feet were tied in grave clothes. A white cloth was tied around his face. Jesus said to the people, “Take off the grave clothes and let him go!” The Proud Religious Law-Keepers Try to Think of a Way to Kill Jesus

І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...

45 M any of the Jews who had come to visit Mary and had seen what Jesus had done put their trust in Him.

І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.

46 S ome of them went to the proud religious law-keepers and told them what Jesus had done.

А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.

47 T he religious leaders of the Jews and the proud religious law-keepers gathered a court together. They said, “What will we do? This Man is doing many powerful works.

Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?

48 I f we let Him keep doing these things, all men will put their trust in Him. The Romans will come and take away the house of God and our nation.”

Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!

49 C aiaphas was the head religious leader that year. He said to them, “You know nothing about this.

А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,

50 D o you not see it is better for one man to die for the people than for the whole nation to be destroyed?”

і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!

51 C aiaphas did not think of these words himself. He spoke what God had said would happen. He was telling before it happened that Jesus must die for the nation.

А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,

52 H e must die not only for the nation, but also to bring together into one group the children of God who were living in many places.

і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.

53 F rom that day on they talked together about how they might kill Jesus.

Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.

54 F or this reason Jesus did not walk out in the open among the Jews. He went to a town called Ephraim. It was near a desert. He stayed there with His followers. The Proud Religious Law-Keepers Look for Jesus

І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.

55 T he special religious gathering to remember how the Jews left Egypt was soon. Many people from around the country came up to Jerusalem to go through the religious washing before the special supper.

Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.

56 T hey looked for Jesus. They stood together in the house of God and asked each other, “What do you think? Will He come to the special supper?”

І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?

57 T he religious leaders of the Jews and the proud religious law-keepers had said that if any man knew where Jesus was, he should tell them. They wanted to take Him.

А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.