1 H ow dark the gold has become! How the pure gold has changed! The stones from the house of God are poured out at the corner of every street.

Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане!

2 T he sons of Zion are worth their weight in fine gold. But they are thought of as clay pots, the work of a pot-maker’s hands!

Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!

3 E ven wild dogs give their breast to feed their young, but my people show no pity. They are like ostriches in the desert.

Навіть шакали витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині:

4 T he baby’s tongue sticks to the roof of its mouth because of thirst. The children beg for bread, but no one gives it to them.

язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив...

5 T hose who ate fine foods are dying in the streets. Those who were brought up dressed in purple now lie in ashes.

Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають...

6 F or the sin of the daughter of my people is worse than the sin of Sodom, which was destroyed all at once without a hand turned to help her.

І більшою стала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього...

7 H er religious leaders were more pure than snow. They were more white than milk. Their bodies were more red than coral. They were more beautiful than sapphire.

Її можновладці чистіші від снігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір,

8 N ow they look more black than dark ashes. No one knows who they are in the streets. Their skin has dried up on their bones. It has become as dry as wood.

а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево...

9 T hose who are killed with the sword are better off than those killed with hunger. For they waste away, suffering because they have no fruits of the field.

Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...

10 W omen who had shown loving-kindness have boiled their own children for food, because my people are destroyed.

Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду...

11 T he Lord has acted in His anger. He has poured out His burning anger, and has set a fire in Zion which has burned it to the ground.

Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!

12 T he kings of the earth and all the people of the world did not believe that those who hated them could come into the gates of Jerusalem.

Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...

13 T his was because of the sins of her men who spoke in God’s name, and the sins of her religious leaders, who killed those within her who were right and good.

Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили...

14 T hey walked as blind men through the streets. They were made unclean with blood so that no one could touch their clothing.

По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього.

15 P eople cried to them, “Go away! You are unclean! Leave! Go away! Do not touch!” So they ran away and traveled from place to place. Men among the nations said, “They must not stay with us any longer.”

Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрували, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть!

16 T he Lord Himself has sent them everywhere. He will not care about them any more. They did not honor the religious leaders or favor the leaders of the people.

Господнє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали уваги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали...

17 O ur eyes have become weak in looking for help that did not come. In our watching we have waited for a nation that was not able to save us.

Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас...

18 T hey kept following after our steps so that we could not walk in our streets. Our end came near. Our days were finished, for our end had come.

Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наші дні, бо прийшов нам кінець...

19 T hose who came after us were faster than the eagles of the sky. They came after us on the mountains. They hid and waited for us in the desert.

Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині...

20 T he Lord’s chosen one, our very breath, was caught in their traps. We had said about him, “Under his shadow we will live among the nations.”

Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.

21 B e filled with joy and be glad, O people of Edom, who live in the land of Uz. But the cup will be passed to you also. You will become drunk and your shame will be seen.

Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й оголишся й ти!

22 T he punishment of your sin is completed, O people of Zion. The Lord will not keep you away any longer. But He will punish your sin, Edom. He will let your sins be seen!

Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої!