1 I n the second year that Nebuchadnezzar was king, he had a dream. His spirit was troubled and he could not sleep.

А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.

2 T hen the king called for the wonder-workers, those who used secret ways, those who learned from stars, to tell the king what he had dreamed. So they came in and stood in front of the king.

І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.

3 T he king said to them, “I had a dream that troubles me, and I want to know what the dream means.”

І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.

4 T hen those who learn from stars said to the king in the Aramaic language, “O king, live forever! Tell the dream to your servants, and we will tell you what it means.”

А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

5 T he king answered, saying, “My word is sure. If you do not tell me what my dream was and what it means, you will be torn apart and your houses will be laid waste.

Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.

6 B ut if you tell me the dream and what it means, I will give you gifts and riches and great honor. So tell me the dream and what it means.”

А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.

7 T hey answered the king a second time, saying, “Let the king tell the dream to his servants, and we will tell you what it means.”

Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

8 T he king said, “I am sure that you are trying to get more time, because you see that my word is sure.

Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.

9 Y ou know that if you do not tell me what I dreamed, there is only one penalty for you. You have agreed among yourselves to keep telling me lies until things change. So tell me the dream. Then I will know that you can tell me what it means.”

Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.

10 T hose who learn from stars answered the king and said, “There is not a man on earth who can do this for the king. For no great king or ruler has ever asked anything like this of any wonder-worker or one who learns from stars.

Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.

11 W hat the king asks is too hard. No one can do it for you except the gods, who do not live among men.”

А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.

12 B ecause of this the king became very angry and said that all the wise men of Babylon must be destroyed.

За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.

13 S o the law was sent out that the wise men must be killed. They looked for Daniel and his friends, to kill them also. God Shows Daniel the Meaning of the Dream

І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.

14 T hen Daniel spoke with wisdom and understanding to Arioch, the captain of the soldiers who watched over the king, who had gone out to kill the wise men of Babylon.

Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.

15 H e said to Arioch, the king’s captain, “Why is the king’s law so hard?” Then Arioch told him what had happened.

Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.

16 S o Daniel went in and asked the king for time, so that he could tell the king what the dream meant.

І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.

17 T hen Daniel went to his house and told his friends, Hananiah, Mishael and Azariah, what had happened.

Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 H e told them to ask for loving-pity from the God of heaven about this secret, so that Daniel and his friends might not be killed with the other wise men of Babylon.

щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.

19 T hen the secret was made known to Daniel in a special dream during the night. He gave honor and thanks to the God of heaven.

Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.

20 D aniel said, “Let the name of God be honored forever and ever, for wisdom and power belong to Him.

Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 H e changes the times and the years. He takes kings away, and puts kings in power. He gives wisdom to wise men and much learning to men of understanding.

І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

22 H e makes known secret and hidden things. He knows what is in the darkness. Light is with Him.

Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.

23 I give thanks and praise to You, O God of my fathers. For You have given me wisdom and power. Even now You have made known what we asked of You. You have made the king’s dream known to us.” Daniel Tells the Meaning to the King

Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.

24 S o Daniel went in to Arioch, whom the king had told to kill the wise men of Babylon. He went and said to him, “Do not kill the wise men of Babylon! Take me to the king, and I will tell him what his dream means.”

Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.

25 T hen Arioch brought Daniel to the king in a hurry, and said to him, “I have found a man among those brought out of Judah who can tell the king the meaning of his dream!”

Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.

26 T he king said to Daniel (also called Belteshazzar), “Are you able to tell me the dream I had, and what it means?”

Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?

27 D aniel answered the king and said, “No wise men, wonder-workers, or men who use secret ways can make this dream known to the king.

Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.

28 B ut there is a God in heaven who makes secrets known. And He has made known to King Nebuchadnezzar what will happen in the future. This was the special dream you had while you were on your bed.

Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:

29 O king, while on your bed your thoughts turned to what would happen in the future. And He Who makes secrets known has let you know what will happen.

Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.

30 B ut this secret has not been made known to me because I am wiser than any other living man. It was made known to me so that I can make it known to the king, and that you may understand the thoughts of your mind.

А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.

31 “ O king, you were looking and saw a great object. The object was large and very bright, and it was standing in front of you. It filled you with fear and wonder as you looked at it.

Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.

32 T he object’s head was made of fine gold. Its breast and arms were made of silver. Its stomach and thighs were made of brass.

Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,

33 I ts legs were made of iron, and its feet were part iron and part clay.

голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.

34 W hile you were watching, a rock was cut out, but not by human hands. It fell and hit the large object on its feet of iron and clay, and crushed them.

Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.

35 T hen the iron, the clay, the brass, the silver and the gold were broken to pieces at the same time and became like dust on the grain-floor in the summer. The wind carried the dust away so nothing was to be found. But the stone that hit the large object became a large mountain and filled the whole earth.

Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.

36 “ This was the dream. Now we will tell the king what it means.

Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Y ou, O king, are the king of kings. The God of heaven has given you the nation, the power, the strength, and the honor.

Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.

38 I n every place where people live, or the animals of the field, or the birds of the air, He has given them to you and has caused you to rule over them all. You are the head of gold.

І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.

39 A fter you there will be another nation that is not as great as yours. A third nation of brass will come, which will rule over all the earth.

А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 T hen there will be a fourth nation, as strong as iron. Iron crushes and breaks all things. So, like iron breaks things to pieces, this nation will crush and break all the others.

А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.

41 J ust as you saw the feet and toes made of part clay and part iron, it will be a divided nation. But it will have some of the strength of iron, just as you saw the iron mixed with the clay.

А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.

42 A s the toes of the feet were made of part iron and part clay, so some of the nation will be strong and part of it will be weak.

А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.

43 A s you saw the iron mixed with clay, they will try to join with one another. But they will not stay together any more than iron mixes with clay.

А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.

44 I n the days of those kings the God of heaven will set up a nation which will never be destroyed. And it will never be taken by another people. It will crush and put an end to all these nations, but it will last forever.

А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Y ou saw how a stone was cut out of the mountain by no human hands, and how it crushed the iron, the brass, the clay, the silver, and the gold. The great God has shown the king what will happen in the future. The dream is true. And I have given you its true meaning.” Daniel Becomes Ruler of Babylon

Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!

46 T hen King Nebuchadnezzar fell on his face and gave honor to Daniel. He had a gift and special perfume brought to him.

Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!

47 T he king said to Daniel, “For sure your God is God of gods and Lord of kings, and He makes hidden things known. For you have been able to make known this secret.”

Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!

48 T hen the king gave Daniel much power and gave him many great gifts. He made him ruler over the whole land of Babylon and the head of all the wise men of Babylon.

Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.

49 A nd Daniel asked the king to put Shadrach, Meshach and Abed-nego as leaders over the land of Babylon, while Daniel stayed near the king.

А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.