1 T hree years passed without war between Syria and Israel.

І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

2 I n the third year, Jehoshaphat the king of Judah came down to the king of Israel.

І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.

3 T he king of Israel said to his servants, “Do you know that Ramothgilead belongs to us? We are still doing nothing to take it from the king of Syria.”

І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.

4 A nd he said to Jehoshaphat, “Will you go with me to battle at Ramoth-gilead?” Jehoshaphat said to the king of Israel, “I am as you are. My people are as your people. My horses are as your horses.”

І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!

5 J ehoshaphat said to the king of Israel, “Ask first for the word of the Lord.”

І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!

6 T hen the king of Israel gathered together the men who spoke for God, 400 men. He said to them, “Should I go to Ramoth-gilead to battle, or should I not?” And they said, “Go. For the Lord will give it to the king.”

І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.

7 B ut Jehoshaphat said, “Is there not another man who speaks for the Lord here, that we may ask him?”

І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.

8 T he king of Israel said to Jehoshaphat, “There is only one other man whom we may ask of the Lord, but I hate him. He does not speak anything good about me, only bad. He is Micaiah the son of Imlah.” But Jehoshaphat said, “Let not the king say that.”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!

9 T hen the king of Israel called a soldier and said, “Be quick to bring Micaiah the son of Imlah.”

І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!

10 N ow the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah were sitting on their thrones, dressed in their king’s clothing. They sat at the grain-floor at the gate of Samaria. All the men who speak for God were speaking in front of them.

І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

11 T hen Zedekiah the son of Chenaanah made horns of iron for himself and said, “The Lord says, ‘With these you will fight the Syrians until they are destroyed.’”

А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!

12 A nd all the men who spoke for God said so. They said, “Go up to Ramoth-gilead and do well. For the Lord will give it to the king.”

І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.

13 T he man who went to call Micaiah said to him, “See, the words of those who speak for God are all in the king’s favor. Let your words be like theirs and speak in favor of the king.”

А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.

14 B ut Micaiah said, “As the Lord lives, I will say what the Lord says to me.”

І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!

15 M icaiah came to the king. And the king said to him, “Micaiah, should we go to Ramothgilead to battle, or should we not?” He answered, “Go up and do well. The Lord will give it to the king.”

І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.

16 T hen the king said to him, “How many times must I tell you to speak nothing but the truth in the name of the Lord?”

І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?

17 S o Micaiah said, “I saw all Israel spread upon the mountains like sheep which have no shepherd. And the Lord said, ‘These have no owner. Let each of them return to his house in peace.’”

А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.

18 T hen the king of Israel said to Jehoshaphat, “Did I not tell you that he would not speak good of me, but bad?”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

19 M icaiah said, “So hear the word of the Lord. I saw the Lord sitting on His throne. All those in heaven were standing by Him on His right and on His left.

А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.

20 T he Lord said, ‘Who will lead Ahab to go up and die at Ramoth-gilead?’ And one said one thing, and another said another thing.

І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.

21 T hen a spirit came and stood before the Lord and said, ‘I will lead him.’

І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

22 T he Lord said to him, ‘How?’ And he said, ‘I will go out and be a lying spirit in the mouth of all those who will tell what will happen in the future.’ Then the Lord said, ‘You are to lead him, and do well. Go and do so.’

А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

23 N ow see, the Lord has put a lying spirit in the mouth of all these who tell what will happen in the future. The Lord has said bad things against you.”

А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...

24 T hen Zedekiah the son of Chenaanah came and hit Micaiah on the face and said, “How did the Spirit of the Lord go from me to speak to you?”

І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

25 M icaiah said, “See, you will see on that day when you go into a room to hide yourself.”

А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.

26 T hen the king of Israel said, “Take Micaiah and return him to Amon the leader of the city and to Joash the king’s son.

І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,

27 T ell them, ‘The king says, “Put this man in prison and feed him with little bread and water, until I return in peace.” ‘ ”

та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

28 M icaiah said, “If you do return in peace, then the Lord has not spoken by me.” And he said, “Listen, all you people.” The Death of Ahab

А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!

29 S o the king of Israel and Jehoshaphat king of Judah went up to Ramoth-gilead.

І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

30 T he king of Israel said to Jehoshaphat, “I will dress so no one will know who I am, and will go to battle. But you put on your king’s clothing.” So the king of Israel dressed so no one would know who he was, and went into battle.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.

31 N ow the king of Syria had told the thirty-two captains of his war-wagons, “Do not fight with the small or strong. But only fight with the king of Israel.”

А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.

32 W hen the captains of the war-wagons saw Jehoshaphat, they said, “For sure this is the king of Israel.” And they turned to fight against him, and Jehoshaphat cried out.

І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.

33 T hen the captains of the war-wagons saw that it was not the king of Israel. So they returned from going after him.

І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

34 B ut a certain man happened to shoot an arrow and hit the king of Israel between the parts of his battle-clothes. So Ahab said to the driver of his war-wagon, “Turn around and take me out of the battle. For I am hurt.”

А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...

35 T he battle was hard that day, and the king was set up in his war-wagon in front of the Syrians. At evening he died. The blood from the cut flowed to the bottom of the war-wagon.

І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.

36 T hen a cry went through to his country!

А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!

37 S o the king died and was brought to Samaria. They buried the king in Samaria.

І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

38 A nd they washed the war-wagon by the pool of Samaria. The dogs drank up his blood. (The women who sold the use of their bodies washed themselves there.) It happened as the word of the Lord said it would.

І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.

39 N ow the rest of the acts of Ahab and all he did, the ivory house and cities he built, are they not written in the Book of the Chronicles of the Kings of Israel?

А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

40 A hab died and his son Ahaziah became king in his place. Jehoshaphat Rules Judah

І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.

41 J ehoshaphat the son of Asa became the king of Judah in the fourth year of Ahab king of Israel.

А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.

42 J ehoshaphat was thirty-five years old when he became king. And he ruled twenty-five years in Jerusalem. His mother’s name was Azubah the daughter of Shilhi.

Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.

43 H e walked in all the way of Asa his father. He did not turn aside from it. He did what was right in the eyes of the Lord. But the high places were not taken away. The people still gave gifts and burned special perfume on the high places.

І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.

44 A nd Jehoshaphat made peace with the king of Israel.

І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

45 T he rest of the acts of Jehoshaphat, the strength he showed and how he fought, are they not written in the Book of the Chronicles of the Kings of Judah?

А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

46 H e destroyed from the land those who were left of the men who sold the use of their bodies in their religion during the days of his father Asa.

А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.

47 N ow there was no king in Edom. A leader was acting as king.

А царя не було в Едомі, був намісник царів.

48 J ehoshaphat made ships of Tarshish to go to Ophir for gold. But they did not go. For the ships were wrecked at Ezion-geber.

А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.

49 T hen Ahab’s son Ahaziah said to Jehoshaphat, “Let my servants go with your servants in the ships.” But Jehoshaphat was not willing.

Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.

50 A nd Jehoshaphat died and was buried with his fathers in the city of his father David. Jehoram his son became king in his place. Ahaziah Rules Israel

І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

51 A hab’s son Ahaziah became the king of Israel in Samaria in the seventeenth year of Jehoshaphat king of Judah. And he ruled Israel for two years.

Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.

52 H e did what was sinful in the eyes of the Lord. He walked in the way of his father and mother, and Jeroboam the son of Nebat, who caused Israel to sin.

І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

53 H e served the false god Baal and worshiped him. He made the Lord God of Israel angry in every way his father had done.

І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.