1 A fter these faithful acts, King Sennacherib of Assyria came to fight against Judah. His army gathered around the strong cities. He thought he would take them for himself.
По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.
2 W hen Hezekiah saw that Sennacherib had come to fight against Jerusalem,
І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів, і що він задумує війну на Єрусалим,
3 h e planned with his captains and men of war to stop the water from the wells which were outside the city. And they helped him.
то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.
4 M any people were gathered, and they stopped all the wells and the small river which flowed through the land. They said, “Why should the kings of Assyria come and find much water?”
І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?
5 T hen Hezekiah took strength of heart and built again all of the wall that had been broken down. He built towers on it, and built another outside wall. He made the Millo strong in the city of David. And he made many battle-coverings and objects to fight with.
І він підбадьорився, і забудував увесь виломаний мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ратищ та щитів.
6 H e chose army captains to lead the people, and gathered them in the place by the city gate. He spoke comforting words to them, saying,
І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
7 “ Be strong and have strength of heart. Do not be afraid or troubled because of the king of Assyria and all those who are with him. For the One with us is greater than the one with him.
Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
8 H e has only man with him. But we have the Lord our God with us, to help us and to fight our battles.” And the people trusted the words of Hezekiah king of Judah.
З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
9 T hen King Sennacherib of Assyria, whose army was gathered around Lachish with him, sent word by his servants to Jerusalem to King Hezekiah and to all the people of Judah who were in Jerusalem. He said,
По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
10 “ King Sennacherib of Assyria says, ‘On what do you trust, that you are staying in Jerusalem with my army around you?
Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?
11 I s not Hezekiah leading you the wrong way to let you die by hunger and thirst, saying, “The Lord our God will save us from the king of Assyria”?
Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.
12 H as not this same Hezekiah taken away His high places and His altars, and said to Judah and Jerusalem, “You will worship in front of one altar and burn special perfume on it”?
Чи ж не він, Єзекія, поруйнував пагірки його та жертівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити?
13 D o you not know what I and my fathers have done to all the peoples of other lands? Were the gods of the other nations able to save their lands from me?
Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народом земель? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
14 W ho among all the gods could save his people from me in all those nations which my fathers destroyed? Would your God be able to save you from me?
Хто з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?
15 S o now do not let Hezekiah lie to you or lead you in the wrong way like this. Do not believe him. For no god of any nation was able to save his people from me or from my fathers. How much less will your God save you from me!’”
А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зводить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!
16 S ennacherib’s men said still more against the Lord God and against His servant Hezekiah.
І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
17 T he Assyrian king also wrote letters to say things against the Lord God of Israel, saying, “As the gods of the other nations of the lands have not saved their people from me, so the God of Hezekiah will not save His people from me.”
І писав він листи з лайкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!
18 T hey called this out with a loud voice in the language of Judah to the people of Jerusalem who were on the wall. They did this to bring fear upon them, so that they might take the city.
І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.
19 T hey talked about the God of Jerusalem as if He were one of the gods of the people of the earth, which were made by the hands of men.
І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богів землі, чин людських рук.
20 B ut King Hezekiah and Isaiah the man of God, the son of Amoz, prayed about this and cried out to heaven.
І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
21 A nd the Lord sent an angel who destroyed every powerful soldier and every captain and leader in the camp of the king of Assyria. So Sennacherib returned in shame to his own land. And when he had gone into the house of his god, some of his own children killed him there with the sword.
І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...
22 S o the Lord saved Hezekiah and the people of Jerusalem from King Sennacherib of Assyria, and from all others. And He gave them rest on every side.
І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.
23 M any brought gifts to the Lord at Jerusalem, and things of much worth to King Hezekiah of Judah. So the king was honored in the eyes of all nations from that time on. Hezekiah’s Pride
І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому піднісся в очах усіх народів!
24 I n those days Hezekiah became very sick. He prayed to the Lord, and the Lord spoke to him and gave him something special to see.
Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і Він відповів йому, і дав йому знака.
25 B ut Hezekiah did not do anything in return for the good he received, because his heart was proud. So the Lord’s anger came upon him and Judah and Jerusalem.
Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.
26 T hen Hezekiah put away the pride of his heart, both he and the people of Jerusalem. So that the anger of the Lord did not come on them in the days of Hezekiah. Hezekiah’s Riches
Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
27 N ow Hezekiah had very great riches and honor. He made for himself store-houses for silver, gold, stones of much worth, spices, battle-coverings, and all kinds of things of much worth.
І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на пахощі, і на щити, і на всякі дорогі речі,
28 H e made store-houses for the grain that was gathered, wine, and oil. He made places for all kinds of herds, and places for the flocks.
і клуні на врожай збіжжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби для всякої худоби, і жолоби для черід.
29 H e made cities for himself, and gathered very many flocks and cattle. For God had given him very many riches.
І побудував він собі міста, і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.
30 I t was Hezekiah who stopped the upper opening of the waters of Gihon, and made them flow to the west side of the city of David. And Hezekiah did well in all that he did.
І він, Єзекія, заткнув вихід води горішнього Ґіхону, і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах.
31 I t was so even when the men were sent to him from the rulers of Babylon to ask about the wonder that had happened in the land. God left Hezekiah alone to test him, that He might know all that was in his heart. The End of Hezekiah’s Rule
Тільки при послах вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати все в його серці.
32 N ow the rest of the acts of Hezekiah and his good works are written in the special dream of Isaiah the man of God, the son of Amoz, in the Book of the Kings of Judah and Israel.
А решта діл Єзекії та його чесноти, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
33 H ezekiah died and they buried him in the upper graves of the sons of David. All the people of Judah and Jerusalem honored him at his death. And his son Manasseh became king in his place.
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.