1 T hen Joseph went to Pharaoh and said, “My father and my brothers and their flocks and cattle and all they own have come from the land of Canaan. See, they are in the land of Goshen.”

І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.

2 H e took five men from among his brothers, and brought them to Pharaoh.

І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.

3 T hen Pharaoh said to his brothers, “What is your work?” So they said to Pharaoh, “Your servants are shepherds, both we and our fathers.”

І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.

4 T hey said to Pharaoh, “We have come to live in the land, for there is no field with food for our flocks. The time without food is hard in the land of Canaan. So now we ask of you, let your servants live in the land of Goshen.”

І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.

5 T hen Pharaoh said to Joseph, “Your father and your brothers have come to you.

І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.

6 T he land of Egypt is in front of you. Have your father and your brothers live in the best of the land. Let them live in the land of Goshen. And if you know any able men among them, put my cattle in their care.”

Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.

7 T hen Joseph brought his father Jacob to Pharaoh. Jacob prayed that good would come to Pharaoh.

І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.

8 A nd Pharaoh said to Jacob, “How old are you?”

І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?

9 J acob answered Pharaoh, “I have traveled on this earth for 130 years. The years of my life have been few and full of sorrow, and less than the years that my fathers lived.”

А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.

10 T hen Jacob prayed that good would come to Pharaoh, and went away from him.

І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.

11 S o Joseph made a place for his father and his brothers. He gave them a part of the land of Egypt, in the best of the land, in the land of Rameses, as Pharaoh had told him.

І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.

12 J oseph gave food to his father and his brothers and all his father’s family, for the needs of their children. No Food Anywhere but in Egypt

І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.

13 N ow there was no food in the land for the time without food was very hard. So the people in the land of both Egypt and Canaan became weak because of hunger.

А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.

14 S o Joseph gathered all the money that was found in Egypt and Canaan for the grain they bought. And Joseph brought the money into Pharaoh’s house.

І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.

15 W hen the money was gone from the lands of Egypt and Canaan, all the Egyptians came to Joseph and said, “Give us food! Why should we die in front of you? For we have no more money.”

І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?

16 T hen Joseph said, “Give your cattle. I will give you food in trade for your cattle, because your money is gone.”

А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.

17 S o they brought their animals to Joseph. And Joseph gave them food in trade for the horses and flocks and cattle and donkeys. He fed them that year in trade for their animals.

І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.

18 W hen that year ended, they came to him the next year. They said, “We will not hide from my lord that our money is all gone. And the cattle belong to my lord. There is nothing left for our lord except our bodies and our lands.

І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!

19 W hy should we die in front of you and our lands be wasted? Buy us and our land in trade for food. We and our land will work for Pharaoh. Give us seed, so that we may live and not die, and so the land will not be wasted.”

Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...

20 S o Joseph bought all the land of Egypt for Pharaoh. For every Egyptian sold his field, because the time without food was hard for them. So the land became Pharaoh’s.

І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.

21 H e had the people move to the cities from one end of Egypt to the other, to work for Pharaoh.

А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.

22 O nly the land of the religious leaders he did not buy. For the religious leaders received money from Pharaoh. They lived on the money Pharaoh gave them. So they did not sell their land.

Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.

23 T hen Joseph said to the people, “See, today I have bought you and your land for Pharaoh. Now here is seed for you to plant in the fields.

І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.

24 A t gathering time, you must give a fifth part to Pharaoh. Keep the rest to have seeds for the field, and to feed yourselves and your children and those of your houses.”

А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.

25 S o they said, “You have saved our lives! Let us find favor in the eyes of my lord. We will be Pharaoh’s servants.”

А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.

26 J oseph made it a law in the land of Egypt that Pharaoh should have the fifth part. It is a law to this day. Only the land of the religious leaders did not become Pharaoh’s. Jacob’s Last Wish

А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.

27 N ow Israel lived in the land of Egypt, in Goshen. They became richer there, and had children, and grew to a very large number.

І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.

28 J acob lived in the land of Egypt seventeen years. So Jacob had lived 147 years in all.

І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.

29 W hen the time came for Israel to die, he called his son Joseph. He said to him, “If I have found favor in your eyes, give me your promise to be kind and faithful to me. I ask of you, do not bury me in Egypt.

І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!

30 B ut let me lie down with my fathers. Carry me out of Egypt and bury me where they are buried.” And Joseph said, “I will do as you have said.”

І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.

31 J acob said, “Promise me.” So Joseph gave him his promise. Then Israel bowed in worship at the head of the bed.

А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.