1 T hese are the lands which the people of Israel received in the land of Canaan. They were given to them as a gift by Eleazar the religious leader, Joshua the son of Nun, and the heads of the fathers’ houses of the families of the people of Israel.

А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.

2 T heir share was decided upon by drawing names, as the Lord told Moses, for the nine families and the half-family group.

Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.

3 F or Moses had given land to the two families and the half-family group east of the Jordan. But he did not give land to the Levites among them.

Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.

4 B ecause the sons of Joseph were two families, Manasseh and Ephraim. And they did not give part of the land to the Levites. They only gave them cities to live in, with fields for their animals and whatever they had.

Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

5 T he people of Israel did just as the Lord had told Moses. They divided the land.

Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.

6 T hen the sons of Judah came to Joshua in Gilgal. Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite said to him, “You know what the Lord said to Moses the man of God about you and me in Kadesh-barnea.

І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

7 I was forty years old when the Lord’s servant Moses sent me from Kadesh-barnea to spy out the land. I returned with news for him as it was in my heart.

Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

8 M y brothers who went up with me made the heart of the people weak with fear. But I followed the Lord my God with all my heart.

А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.

9 S o Moses promised on that day, ‘For sure the land where your foot has stepped will be a gift to you and your children forever. Because you have followed the Lord my God with all your heart.’

І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.

10 N ow see, the Lord has let me live, as He said, these forty-five years since the Lord spoke this word to Moses while Israel walked in the desert. Today I am eighty-five years old.

А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 I am as strong today as I was the day Moses sent me. I am as strong now as I was then, for war, or for anything.

Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.

12 S o now give me this hill country the Lord spoke about on that day. For you heard then that big powerful men were there, with strong cities with high walls. If the Lord will be with me, I will drive them out just as the Lord said.”

А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.

13 S o Joshua prayed that God would favor him. And he gave Hebron to Caleb the son of Jephunneh for his share.

І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.

14 H ebron became the land of Caleb the son of Jephunneh the Kenizzite to this day. Because he followed the Lord God of Israel with all his heart.

Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.

15 T he name of Hebron had been Kiriath-arba. For Arba was the most powerful among the big powerful men. Then the land had rest from war.

А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.