1 H ear my prayer, O Lord! Let my cry for help come to You.

Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

2 D o not hide Your face from me in the day of my trouble. Turn Your ear to me. Hurry to answer me in the day when I call.

(102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

3 F or my days go up in smoke. And my bones are burned as with fire.

(102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

4 M y heart is crushed and dried like grass. And I forget to eat my food.

(102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

5 I am nothing but skin and bones because of my loud cries.

(102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

6 I am like a pelican in the desert. I am like an owl of the waste places.

(102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

7 I lie awake. And I feel like a bird alone on the roof.

(102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

8 T hose who hate me have made it hard for me all day long. Those who are angry with me curse my name.

(102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

9 F or I have eaten ashes like bread and have mixed my drink with tears,

(102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

10 b ecause of Your great anger. For You have lifted me up and thrown me away.

(102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

11 M y days are like the evening shadow. I dried up like grass.

(102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

12 B ut You and Your name, O Lord, will always be forever and to all people for all time.

(102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

13 Y ou will rise up and have loving-pity on Zion. For it is time to show favor to her. The set time has come.

(102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

14 F or Your servants respect her stones and show pity for her dust.

(102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

15 T he nations will fear the name of the Lord. All the kings of the earth will fear Your shining-greatness.

(102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

16 F or the Lord has built up Zion. He will come in His shining-greatness.

(102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

17 H e will answer the prayer of those in need. He will not turn from their prayer.

(102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

18 T his will be written for the children-to-come. So a people not yet born may give thanks to the Lord.

(102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

19 F or He looked down from His holy place. He watched the earth from heaven,

(102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

20 t o hear the loud cries of those in prison and to set free those who are being sent to death.

(102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

21 S o the name of the Lord will be made known in Zion and His praise in Jerusalem,

(102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

22 w hen the people gather together and the nations gather to serve the Lord.

(102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

23 H e has taken away my strength. He has taken days from my life.

(102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

24 I said, “O my God, do not take me away when my days are only half done. Your years go on to all people of all time.

(102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

25 Y ou made the earth in the beginning. You made the heavens with Your hands.

(102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

26 T hey will be destroyed but You will always live. They will all become old as clothing becomes old. You will change them like a coat. And they will be changed,

(102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

27 b ut You are always the same. Your years will never end.

(102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

28 T he children of those who work for You will live on. And their children will be set before You.”

(102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!