1 “ But now those who are younger than I make fun of me. I thought so little of their fathers that I did not want them with my sheep dogs.

А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...

2 Y es, what good could I get from the strength of their hands? Their strength was gone.

Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!

3 T heir bodies are thin and in need of food. At night they bite the dry ground in the waste land.

Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

4 T hey pick plants that taste of salt among the bushes. And they eat the root of the broom bush.

рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...

5 T hey are driven away from people. Men call out against them as if they were robbers.

Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,

6 S o they live in valleys made by floods, in caves of the earth and of the rocks.

так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,

7 A mong the bushes they cry out. They gather together under the thistles.

ревіли вони між кущами, збирались під терням,

8 T hey are fools and they have no name. They have been driven out of the land.

сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!

9 “ Now they make fun of me in song. They laugh at me.

А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...

10 T hey hate me and keep away from me, but they spit in my face.

Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,

11 B ecause God has made the string of my bow loose and has troubled me, they have thrown off their respect for me.

бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...

12 T heir bad group comes to my right. They push me away and trip my feet, and make ways to destroy me.

По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...

13 T hey break up my path. They make trouble for me, and no one stops them.

Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,

14 T hey come as if through a wide hole in the wall, and roll on with much noise.

немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...

15 F ears come upon me. They go after my honor like the wind. And my well-being has passed away like a cloud.

Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...

16 “ Now my soul is poured out within me. Days of trouble have taken hold of me.

А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

17 N ight cuts into my bones with pain. The pain keeps on and takes no rest.

Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...

18 M y clothing is torn by a strong power. It pulls against me like the top of my coat.

З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.

19 G od has thrown me into the mud, and I have become like dust and ashes.

Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.

20 I cry out to You for help, but You do not answer me. I stand up, and You turn away from me.

Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...

21 Y ou work against me. With the power of Your hand you make it hard for me.

Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...

22 Y ou lift me up to the wind and make it carry me. You throw me around in the storm.

На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!

23 F or I know that You will bring me to death, to the place for all the living.

Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...

24 “ Yet does not one in a destroyed place put out his hand, and in his trouble cry out for help?

Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?

25 H ave I not cried for the one whose life is hard? Was not my soul filled with sorrow for the poor?

Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

26 W hen I expected good, then trouble came. When I waited for light, darkness came.

Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...

27 M y heart is troubled and does not rest. Days of trouble are before me.

Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,

28 I go about full of sorrow without comfort. I stand up where the people are gathered and cry out for help.

ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...

29 I have become a brother to wild dogs, and a friend of ostriches.

Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,

30 M y skin becomes black and falls from me. My bones burn because I am sick.

моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...

31 S o my harp is turned to sorrow, and my horn to the sound of crying.

І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...