1 “ Then we turned and went into the desert by the way of the Red Sea, as the Lord said to me. We went around Mount Seir for many days.

І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.

2 A nd the Lord said to me,

І сказав Господь до мене, говорячи:

3 ‘ You have traveled around this mountain long enough. Now turn north.

Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!

4 T ell the people, “You will pass through the land of your brothers the sons of Esau who live in Seir. They will be afraid of you, so be very careful.

А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 D o not make them angry. For I will not give you any of their land, not even enough for a foot to step on. I have given Mount Seir to Esau for his own.

Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.

6 Y ou will pay them with money for the food you eat. And you will pay them with money for the water you drink.

Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.

7 F or the Lord your God has brought good to you in all you have done. He knows about your traveling through this big desert. The Lord your God has been with you these forty years. You have not been without a thing.”’

Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.

8 “ So we moved on from our brothers the sons of Esau who live in Seir, away from the Arabah road, away from Elath and Ezion-geber. We turned and went by the way of the desert of Moab.

І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 T hen the Lord said to me, ‘Do not bring trouble to Moab or fight them in war. For I will not give you any of their land for your own. I have given Ar to the children of Lot for their own.’

І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.

10 ( The Emim had lived there before. These people were many and powerful, and as tall as the Anakim.

Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.

11 T hey are known as Rephaim also, like the Anakim. But the Moabites call them Emim.

Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 T he Horites once lived in Seir also. But the sons of Esau took their place. They destroyed them and took the land for themselves, as Israel did to the land which the Lord gave them for their own.)

А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.

13 ‘ Now get up and go over the river Zered.’ So we went over the river Zered.

Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.

14 I t was thirty-eight years from the time we left Kadesh-barnea until we crossed over the river Zered. By that time all the men of war among us had died, as the Lord had said they would.

А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.

15 T he hand of the Lord was against them, to destroy them within their tents until they were all dead.

Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.

16 “ When all the men of war had died from among the people,

І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,

17 t he Lord said to me,

то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 ‘ Today you will cross over Ar and into Moab.

Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.

19 B ut when you come near the land of the sons of Ammon, do not bring them trouble or make them angry. For I will not give you any of the land of the sons of Ammon for your own. Because I have given it to the sons of Lot for their own.’

І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.

20 ( It is known as the land of the Rephaim also. For Rephaim once lived in it. But the Amorites call them Zamzummin,

За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,

21 a people as great, as many and as tall as the Anakim. But the Lord destroyed them, and the sons of Ammon took their place and lived in their land.

народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 I t was as He did for the sons of Esau, who live in Seir. He destroyed the Horites, and the sons of Esau took their place and live in their land even to this day.

як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.

23 A nd the Caphtorim who came from Caphtor destroyed the Avvim who lived in towns as far as Gaza. Then they lived in their place.)

А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 ‘ Now rise up and go on your way. Pass through the valley of Arnon. See, I have given you Sihon the Amorite, king of Heshbon, and his land. Begin to take it for your own, and fight with him in battle.

Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 T his day I will begin to put much fear of you upon the nations everywhere under the heavens. When they hear about you, they will shake with fear and be filled with trouble because of you.’ Battle with King Sihon

Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.

26 “ So I sent men carrying news from the desert of Kedemoth to Sihon king of Heshbon with words of peace. They said,

І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 ‘ Let me pass through your land. I will travel only on the road. I will not turn to the right or to the left.

Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.

28 Y ou will sell me food for money so I may eat, and give me water for money so I may drink. Only let me pass through on foot

Їжу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,

29 a s the sons of Esau did for us in Seir and the Moabites in Ar. Do this until I cross over the Jordan into the land the Lord our God is giving us.’

як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.

30 B ut Sihon king of Heshbon was not willing to let us pass through his land. For the Lord your God made his spirit and heart hard, so He might give him into your hand, as he is today.

Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.

31 T hen the Lord said to me, ‘See, I have begun to give Sihon and his land to you. Begin to take it for your own, so you may live in it.’

І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.

32 “ Then Sihon and all his people came out to meet us in battle at Jahaz.

І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 T he Lord our God gave him to us. We won the fight against him, his sons and all his people.

І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 S o we took all his cities at that time, and destroyed every man, woman and child in them. We left no one alive.

І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 W e took only the animals for our own, and the things that were left behind in the cities.

Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.

36 T here was no city too strong for us, from Aroer by the valley of Arnon, and from the city which is in the valley, as far as Gilead. The Lord our God gave all to us.

Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 O nly you did not go near the land of the sons of Ammon, all along the river Jabbok and the cities of the hill country. You did not go where the Lord our God told us not to go.

Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.