1 N ow Jehoshaphat had great riches and honor. And by a marriage he was joined with Ahab.

І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.

2 A fter some years he went down to visit Ahab at Samaria. Ahab killed many sheep and cattle for him and for the people who were with him. And he wanted Jehoshaphat to fight against Ramoth-gilead.

А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.

3 K ing Ahab of Israel said to King Jehoshaphat of Judah, “Will you go with me against Ramoth-gilead?” He answered, “I am as you are. And my people are as your people. We will be with you in the battle.”

І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.

4 T hen Jehoshaphat said to the king of Israel, “Ask first for word from the Lord.”

І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!

5 S o the king of Israel gathered together the 400 men who told what would happen in the future. He said to them, “Should we go to battle against Ramoth-gilead, or should I wait?” And they said, “Go up, for God will give it into the hand of the king.”

І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!

6 B ut Jehoshaphat said, “Is there not another man who speaks for the Lord here whom we may ask?”

І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.

7 T he king of Israel said to him, “There is yet one man whom we may ask of the Lord. But I hate him. For he never tells me anything good, only bad. He is Micaiah, the son of Imla.” But Jehoshaphat said, “You should not say that.”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!

8 T hen the king of Israel called for one of his captains and said, “Hurry, bring Micaiah the son of Imla.”

І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!

9 T he king of Israel and King Jehoshaphat of Judah were each sitting on his throne, dressed in king’s clothing. They were sitting at the grain-floor at the gate of Samaria. All the men who told what would happen in the future were speaking in front of them.

А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

10 Z edekiah the son of Chenaanah made horns of iron for himself and said, “The Lord says that with these you will hurt the Syrians until they are destroyed.”

А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!

11 A ll the men who told what would happen in the future were saying, “Go up to Ramoth-gilead and win the battle. For the Lord will give it into the hand of the king.”

І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!

12 T hen the man who was sent to call Micaiah said to him, “See, all the men who tell what will happen in the future are speaking in the king’s favor. So I ask that you let your word be like one of them, and speak in the king’s favor.”

А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.

13 B ut Micaiah said, “As the Lord lives, I will speak what my God says.”

І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!

14 W hen he came to the king, the king said to him, “Micaiah, should we go to Ramoth-gilead to battle, or should I wait?” Micaiah said, “Go up and win the battle. For they will be given into your hand.”

І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.

15 T hen the king said to him, “How many times must I tell you to speak to me nothing but the truth in the name of the Lord?”

І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?

16 S o he said, “I saw all Israel spread out on the mountains, like sheep without a shepherd. And the Lord said, ‘These have no owner. Let each of them return to his house in peace.’”

А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!

17 T hen the king of Israel said to Jehoshaphat, “Did I not tell you that he would not tell me anything good, but bad?”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

18 M icaiah said, “So hear the word of the Lord. I saw the Lord sitting on His throne. All the armies of heaven were standing on His right and on His left.

А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.

19 T he Lord said, ‘Who will lead King Ahab of Israel to go up and fall at Ramoth-gilead?’ And one said this while another said that.

І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.

20 T hen a spirit came and stood before the Lord and said, ‘I will lead him to do it.’ And the Lord said to him, ‘How?’

І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

21 H e said, ‘I will go and be a lying spirit in the mouth of all Ahab’s men who tell what will happen in the future.’ Then the Lord said, ‘You are to make him want to go, and you will do well. Go and do so.’

А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

22 S o now the Lord has put a lying spirit in the mouth of your men who speak for God. For the Lord has said that trouble will come to you.”

А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...

23 T hen Zedekiah the son of Chenaanah came near and hit Micaiah on the side of the face, and said, “How did the Spirit of the Lord pass from me to speak to you?”

І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

24 M icaiah said, “See, you will see on that day when you go into a room to hide yourself.”

А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...

25 T hen the king of Israel said, “Take Micaiah and return him to Amon the city leader, and to Joash the king’s son.

І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,

26 T ell them, ‘The king says to put this man in prison. Feed him only a little bread and water until I return in peace.’”

та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

27 M icaiah said, “If you do return in peace, the Lord has not spoken by me.” And he said, “Listen, all you people.” Ahab Dies in Battle

А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!

28 S o the king of Israel and King Jehoshaphat of Judah went up against Ramoth-gilead.

І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

29 T he king of Israel said to Jehoshaphat, “I will dress up to look like someone else and go into battle. But you wear your king’s clothing.” So the king of Israel dressed up to look like someone else, and they went into battle.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.

30 N ow the king of Syria had told the captains of his war-wagons, “Do not fight with small or great, but only with the king of Israel.”

А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!

31 S o when the captains of the war-wagons saw Jehoshaphat, they said, “It is the king of Israel.” And they turned to fight against him. But Jehoshaphat cried out, and the Lord helped him. God made them go away from him.

І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.

32 W hen the captains of the war-wagons saw that it was not the king of Israel, they turned back from going after him.

І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

33 B ut a certain man happened to shoot an arrow and hit the king of Israel in a joint of the battle-clothes. So the king said to the man on the war-wagon, “Turn around, and take me out of the battle. For I am hurt.”

А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...

34 T he battle was hard that day. And the king of Israel stood up against the sides of his war-wagon in front of the Syrians until the evening. When the sun went down, he died.

І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...