1 I n the thirty-sixth year of Asa’s rule, King Baasha of Israel came to fight against Judah. He began building a wall around Ramah to stop anyone from going out or coming in to King Asa of Judah.

Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.

2 T hen Asa took silver and gold from the store-rooms of the house of the Lord and the king’s house. He sent them to King Ben-hadad of Syria, who lived in Damascus, saying,

І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:

3 “ Let there be an agreement between you and me, as between my father and your father. See, I have sent you silver and gold. Go and break your agreement with King Baasha of Israel so that he will leave me.”

Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.

4 B en-hadad listened to King Asa. He sent the captains of his armies against the cities of Israel. They destroyed Ijon, Dan, Abelmaim, and all the store-cities of Naphtali.

І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.

5 W hen Baasha heard about it, he stopped building the wall around Ramah.

І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.

6 T hen King Asa brought all the people of Judah. And they carried away the stones and wood of the wall which Baasha had been building around Ramah. Asa used them to build Geba and Mizpah. Hanani’s Words to Asa

А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.

7 A t that time Hanani the man of God came to King Asa of Judah and said to him, “You have put your trust in the king of Syria and not in the Lord your God. So the army of the king of Syria got away from you.

А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.

8 W ere not the Ethiopians and the Libyans a very large army with war-wagons? But because you trusted in the Lord, He gave them into your hand.

Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.

9 F or the eyes of the Lord move over all the earth so that He may give strength to those whose whole heart is given to Him. You have done a foolish thing. So from now on you will have wars.”

Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!

10 T hen Asa was angry with the man of God. He put him in prison because he was angry at him for this. And Asa made it hard for some of the people at the same time. The End of Asa’s Rule

І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.

11 N ow the acts of Asa, from first to last, are written in the Book of the Kings of Judah and Israel.

І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.

12 A disease came into Asa’s feet in the thirty-ninth year of his rule. His disease was bad. But even in his disease, he did not trust in the Lord, but in the doctors.

І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

13 S o Asa slept with his fathers. He died in the forty-first year of his rule.

І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.

14 T hey buried him in his own grave which he had cut out for himself in the city of David. They laid him in the place of rest which he had filled with different kinds of spices mixed by those who work with perfumes. And they made a very big fire in his honor.

І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.