1 T here was no king in Israel in those days. And there was a certain Levite staying in a far away part of the hill country of Ephraim. He took a woman from Bethlehem in Judah to act as his wife.

І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Левит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.

2 B ut his woman was not faithful to him. She left him and went to her father’s house in Bethlehem in Judah. She stayed there four months.

А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.

3 T hen her husband got up and went after her. He was gentle in speaking to her, asking her to return with him. He brought his servant and two donkeys with him. So she brought him into her father’s house. When her father saw him, he was glad to meet him.

І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела його до дому батька свого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назустріч йому.

4 H is father-in-law, the girl’s father, made him stay. So he stayed with him three days. They ate and drank and stayed there.

І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, і їли й пили вони та ночували там.

5 T hey got up early in the morning on the fourth day to get ready to go. The girl’s father said to his son-in-law, “Eat a piece of bread to get your strength. Then you may go.”

І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім підете.

6 S o both of them sat down and ate and drank together. The girl’s father said to the man, “I beg you, agree to stay the night. Let your heart be happy.”

І сіли вони, і обоє разом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!

7 T he man stood up to go. But his father-in-law begged him so that he stayed another night there.

Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

8 H e got up to go early in the morning on the fifth day. But the girl’s father said, “I beg you, get your strength first. Wait until later in the day.” So both of them ate.

І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: Підкріпи ж своє серце! І зволікали вони аж до схилку дня, і їли обоє вони.

9 T hen the man stood up to leave with his woman and his servant. His father-in-law, the girl’s father, said to him, “Now see, the day is ending. I beg you, stay the night. See, the day is coming to an end. Stay here through the night so your heart may be happy. Get up early tomorrow to go on your way home.”

І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: Ось день схилився на вечір, переночуй же! Ось день кладеться, ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у дорогу свою, та й підеш до намету свого.

10 B ut the man would not stay the night. He stood up and left and came to a place beside Jebus (that is, Jerusalem). He had his woman with him and two donkeys to carry them both.

Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ослів, і його наложниця з ним.

11 T he day was almost gone when they were near Jebus. The servant said to his owner, “Come, let us go in and stay the night in this city of the Jebusites.”

Вони були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ходім, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.

12 B ut his owner said to him, “We will not go into the city of strangers who are not of the people of Israel. We will go as far as Gibeah.”

І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.

13 A nd he said to his servant, “Come, let us go to one of these places. We will stay the night in Gibeah or Ramah.”

І сказав він до слуги свого: Ходім, і прийдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі.

14 S o they passed Jebus and went on their way. The sun went down when they were near Gibeah, a city of Benjamin.

І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була Веніяминова.

15 T hey turned to go in and stay at Gibeah. They went in and sat down outside in the center of the city. For no one took them into his house to stay the night.

І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майдані того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

16 I n the evening an old man came out of the field from his work. He was from the hill country of Ephraim and was staying in Gibeah. But the men of the place were Benjamites.

Аж ось старий чоловік іде ввечорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був приходько в Ґів'ї. А люди того місця сини Веніяминові.

17 T he old man looked up and saw the traveler in the center of the city, and said, “Where are you going? Where do you come from?”

І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника на міському майдані. І сказав той старий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?

18 T he Levite said to him, “We are traveling from Bethlehem in Judah to a far away part of the hill country of Ephraim. I am from there. I went to Bethlehem in Judah, but am now returning home. But no one will take me into his house.

А той до нього сказав: Ми переходимо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлеєму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

19 W e have food for our donkeys. And we have bread and wine for me, my woman, and the young man who is with your servants. We have all we need.”

Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі.

20 T he old man said, “Peace to you. Let me take care of all your needs. But do not stay the night in the street.”

І сказав той старий чоловік: Мир тобі, нехай уся недостача твоя на мені, тільки на майдані не ночуй!

21 S o he took him into his house and gave food to the donkeys. The people washed their feet and ate and drank.

І він увів його до свого дому, і дав ослам корму, а самі вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

22 W hile they were having a happy time, certain sinful men of the city gathered around the house. They beat on the door and said to the old man, the owner of the house, “Bring out the man who came into your house so we can have sex with him.”

Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дому, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!

23 T he man, the owner of the house, went out to them and said, “No, my brothers. I beg you not to be so sinful. This man has come into my house. Do not do this sinful thing.

І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По тому, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!

24 H ere is my daughter who has never had a man. And here is the woman who belongs to the man. Let me bring them out. Put them to shame. Do to them whatever you wish. But do not do such a sinful act against this man.”

Ось дочка моя дівчина, та його наложниця, я їх виведу, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!

25 B ut the men would not listen to him. So the Levite took hold of his woman and brought her out to them. The men had sex with her all night until morning. When the sun came up, they let her go.

Та ті люди не хотіли слухати його. І схопив той чоловік свою наложницю, і вивів до них назовні. І вони познали її, і безчестили її цілу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла рання зоря.

26 T he woman came early in the morning and fell down at the door of the man’s house where her owner was. She lay there until it was light.

І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

27 H er owner got up in the morning and opened the doors of the house. He went out to go on his way and saw his woman lying at the door of the house. Her hands were on the step.

А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж ось та жінка, його наложниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

28 H e said to her, “Get up. Let us be going.” But there was no answer. He put her body across the donkey and started on his way home.

І сказав він до неї: Уставай і підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

29 W hen he went into his house, he took a knife. He took hold of his woman and cut her into twelve pieces, arm by arm, leg by leg. Then he sent her out through all the land of Israel.

І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопив свою наложницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

30 A ll who saw it said, “Nothing like this has happened before. Nothing like this has been seen from the day when the people of Israel came from the land of Egypt until now. Think about it. Listen to what is said about it. And say what you think.”

І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: Не бувало й не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!