1 W hen the queen of Sheba heard about the wisdom Solomon had from the Lord, she came to test him with hard questions.

А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.

2 S he came to Jerusalem and many people came with her. She brought camels carrying spices and much gold and stones of much worth. When she came to Solomon, she told him all that was on her mind.

І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.

3 A nd Solomon answered all her questions. There was nothing hidden from the king which he could not make plain to her.

І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.

4 T he queen of Sheba saw all the wisdom of Solomon, the house he had built,

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,

5 t he food on his table, and his many servants seated to eat. She saw those who brought the food and how they were dressed, and those who carried his cups. She saw the steps by which he went up to the house of the Lord. And there was no more spirit in her.

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!

6 S he said to the king, “The news was true that I heard in my own land about your words and your wisdom.

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

7 B ut I did not believe the news until I came. Now my eyes have seen it. And half of it was not told to me. You have more wisdom and riches than I heard you had.

І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!

8 H ow happy are your men! How happy are these your servants who stand in front of you always and hear your wisdom!

Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!

9 T hanks be to the Lord your God Who was pleased with you and set you on the throne of Israel. Because the Lord loved Israel forever, He has made you king, to do what is fair and right and good.”

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.

10 T hen she gave the king gold weighing as much as 120 small men. She gave him a very large amount of spices and stones of much worth. Never again did so much spices come in as that which the queen of Sheba gave to King Solomon.

І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

11 T he ships of Hiram brought from Ophir gold and very many almug trees and stones of much worth.

І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.

12 T he king used the almug trees to make pillars for the house of the Lord and for the king’s house. And he used them to make different kinds of harps for the singers. No such almug trees have come in again or have been seen to this day.

І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!

13 K ing Solomon gave to the queen of Sheba all she wanted, whatever she asked, as well as his gifts to her from the king’s riches. Then she and her servants returned to her own land. Solomon’s Riches

А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.

14 T he gold which came in to Solomon in one year weighed as much as 666 small men,

І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,

15 b esides all the gold that came from the traders and all the kings of the Arabs and the leaders of the country.

окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.

16 K ing Solomon made 200 large body coverings for battle of beaten gold. For each covering he used 600 pieces of gold.

І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,

17 A nd he made 300 coverings of beaten gold, using 150 pieces of gold on each covering. The king put them in the house among the trees of Lebanon.

та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

18 T hen the king made a large throne of ivory and covered it with fine gold.

І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.

19 T he throne had six steps, and a round top at its back. There were arms on each side of the seat, and two lions standing beside the arms.

У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

20 T welve lions stood on the six steps, one on each end. Nothing like it was made for any other king.

І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

21 A ll of King Solomon’s cups were made of gold. And all the cups of the house among the trees of Lebanon were made of pure gold. None of them were made of silver. Silver was not thought of as being of much worth in the days of Solomon.

І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

22 F or the king had a group of ships of Tarshish at sea with the ships of Hiram. Every three years the ships of Tarshish came bringing gold, silver, ivory, apes and peacocks.

Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.

23 S o King Solomon became greater than all the kings of the earth in riches and in wisdom.

І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

24 T hey came from all over the earth to see Solomon, to hear his wisdom which God had put in his heart.

І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

25 E very one of them brought his gift. They brought objects of silver and gold, clothing, objects for fighting in battle, spices, horses and donkeys, so much year by year.

І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.

26 S olomon gathered war-wagons and horsemen. He had 1, 400 war-wagons and 12, 000 horsemen. He kept them in the war-wagon cities and with the king in Jerusalem.

І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.

27 T he king made silver as easy to find as stones in Jerusalem. He made cedar trees as easy to find as the sycamore trees of the valley.

І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 S olomon had horses brought from Egypt and Kue. The king’s traders bought them from Kue, each for a price.

А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.

29 A war-wagon could be brought from Egypt for 600 pieces of silver, and a horse for 150 pieces of silver. They got them in the same way for all the kings of the Hittites and the kings of Syria.

І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.