1 S ome of the teachers of the Law and the proud religious law-keepers from Jerusalem came to Jesus. They asked,

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 “ Why do Your followers not obey the teaching that was given to them by our fathers? They do not wash their hands before they eat.”

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

3 J esus said to them, “Why do you break the Law of God by trying to keep their teaching?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

4 F or God said, ‘Show respect to your father and mother.’ And, ‘He who curses his father or mother will be put to death.’

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

5 B ut you say that if a man says to his parents that anything he has, that might have been of help to them, is already given to God,

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

6 h e does not have to show respect by helping his father and mother. You are putting aside the Word of God to keep their teaching.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

7 Y ou who pretend to be someone you are not, Isaiah told about you. He said,

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

8 ’ These people show respect to Me with their mouth, but their heart is far from Me.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

9 T heir worship of Me is worth nothing. They teach what men have made up.’”

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

10 J esus called the people to Him and said to them, “Listen and understand this!

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

11 I t is not what goes into a man’s mouth that makes his mind and heart sinful. It is what comes out of a man’s mouth that makes him sinful.”

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

12 H is followers came to Him. They said, “Did You know the proud religious law-keepers were ashamed and turned away because of You when they heard this?”

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

13 H e said, “Every plant that My Father in heaven did not plant will be pulled up by the roots.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 L et them alone. They are blind leaders of the blind. If one blind man leads another blind man, they will both fall into a hole.”

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

15 T hen Peter said to Jesus, “Tell us this picture-story so we can understand it.”

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

16 J esus said, “Do you not understand yet?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

17 D o you not understand that whatever goes into the mouth goes into the stomach and then out of the body?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 B ut whatever comes from the mouth has come out of the heart. These things make the man unclean inside.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

19 F or out of the heart come bad thoughts, killing other people, sex sins of a married person, sex sins of a person not married, stealing, lying, speaking against God.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

20 T hese are the things that make the man unclean inside. It does not make a man sinful to eat with hands that have not been washed.” Jesus Puts a Demon Out of a Girl

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

21 J esus went from there to the cities of Tyre and Sidon.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

22 A woman came from the land of Canaan. She cried out to Jesus and said, “Take pity on me, Lord, Son of David! My daughter has a demon and is much troubled.”

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

23 B ut Jesus did not speak a word to her. His followers kept asking, saying, “Send her away for she keeps calling us.”

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

24 H e said, “I was sent only to the Jewish people who are lost.”

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

25 T hen she came and got down before Jesus and worshiped Him. She said, “Lord, help me!”

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

26 B ut He said, “It is not right to take children’s food and throw it to the dogs.”

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

27 S he said, “Yes, Lord, but even the dogs eat the pieces that fall from the table of their owners.”

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

28 J esus said to her, “Woman, you have much faith. You will have what you asked for.” Her daughter was healed at that very time. Jesus Heals All Who Come to Him

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

29 J esus went from there and came to the Sea of Galilee. Then He went up the mountain and sat down.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

30 M any people came to Him. They brought with them those who were not able to walk. They brought those who were not able to see. They brought those who were not able to hear or speak and many others. Then they put them at the feet of Jesus and He healed them.

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

31 A ll the people wondered. They saw how those who could not speak were now talking. They saw how those who could not walk were now walking. They saw how those who could not see were now seeing, and they gave thanks to the God of the Jews. The Feeding of the Four Thousand

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

32 T hen Jesus called His followers to Him. He said, “I pity these people because they have been with Me three days and they have no food. I do not want to send them home without food. They might get too weak as they go.”

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

33 T he followers said to Jesus, “Where can we get enough bread to feed them all in this desert?”

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

34 J esus said to them, “How many loaves of bread do you have?” They said, “Seven loaves and a few small fish.”

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

35 H e told the people to sit down on the ground.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

36 T hen He took the seven loaves of bread and the fish and gave thanks. He broke them and gave them to His followers. The followers gave them to the people.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

37 T hey all ate and were filled. They picked up seven baskets full of pieces of bread and fish after the people finished eating.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

38 F our thousand men ate. Women and children ate also.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 A fter this Jesus sent the people away. Then He got into a boat and came to a place called Magadan.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.