1 I n those days Caesar Augustus sent out word that the name of every person in the Roman nation must be written in the books of the nation.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 T his first writing took place while Quirinius was ruler of Syria.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 S o all the people went to their own cities to have their names written in the books of the nation.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 J oseph went up from the town of Nazareth in the country of Galilee to the town of Bethlehem. It was known as the city of David. He went there because he was from the family of David.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 J oseph went to have his and Mary’s names written in the books of the nation. Mary was his promised wife and soon to become a mother.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 W hile they were there in Bethlehem, the time came for Mary to give birth to her baby.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 H er first son was born. She put cloth around Him and laid Him in a place where cattle are fed. There was no room for them in the place where people stay for the night. The Shepherds Learn of the Birth of Jesus

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 I n the same country there were shepherds in the fields. They were watching their flocks of sheep at night.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 T he angel of the Lord came to them. The shining-greatness of the Lord shone around them. They were very much afraid.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 T he angel said to them, “Do not be afraid. See! I bring you good news of great joy which is for all people.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 T oday, One Who saves from the punishment of sin has been born in the city of David. He is Christ the Lord.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 T here will be something special for you to see. This is the way you will know Him. You will find the Baby with cloth around Him, lying in a place where cattle are fed.”

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 A t once many angels from heaven were seen, along with the angel, giving thanks to God. They were saying,

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 “ Greatness and honor to our God in the highest heaven and peace on earth among men who please Him.” The Shepherds Go to Bethlehem

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 T he angels went from the shepherds back to heaven. The shepherds said to each other, “Let us go now to Bethlehem and see what has happened. The Lord has told us about this.”

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 T hey went fast and found Mary and Joseph. They found the Baby lying in a place where cattle are fed.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 W hen they saw the Child, they told what the angel said about Him.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 A ll who heard it were surprised at what the shepherds told them.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 B ut Mary hid all these words in her heart. She thought about them much.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 T he shepherds went back full of joy. They thanked God for all they had heard and seen. It happened as the angel had told them. Jesus Taken to the House of God

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 W hen eight days were over, they did the religious act of becoming a Jew on the Child. He was named Jesus. This name was given to Him by the angel when Mary was told He was to be born.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 W hen the days were over for her to be made pure as it was written in the Law of Moses, they took Jesus to Jerusalem to give Him to the Lord.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 I t is written in the Law of the Lord, “The first-born male born of a woman will be called holy to the Lord.”

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 T hey were to give a gift of two turtle-doves or two young birds on the altar in worship to the Lord. This was written in the Law of the Lord. Simeon’s Song of Thanks

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 T here was a man in Jerusalem by the name of Simeon. He was a good man and very religious. He was looking for the time when the Jewish nation would be saved. The Holy Spirit was on him.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 T he Holy Spirit made it known to Simeon that he would not die before he had seen God’s Chosen One.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 H e came to the house of God being led by the Holy Spirit. The parents took Jesus to the house of God. They came to do what the Law said must be done.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 T hen Simeon took Jesus in his arms. He gave honor to Him and thanked God, saying,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 “ Lord, now let me die in peace, as You have said.

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 M y eyes have seen the One Who will save men from the punishment of their sins.

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 Y ou have made Him ready in the sight of all nations.

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 H e will be a light to shine on the people who are not Jews. He will be the shining-greatness of Your people the Jews.”

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 J oseph and the mother of Jesus were surprised and wondered about these words which were said about Jesus.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 S imeon honored them and said to Mary the mother of Jesus, “See! This Child will make many people fall and many people rise in the Jewish nation. He will be spoken against.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 A sword will cut through your soul. By this the thoughts of many hearts will be understood.” Anna Gives Thanks for Jesus

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 A nna was a woman who spoke God’s Word. She was the daughter of Phanuel of the family group of Asher. Anna was many years old. She had lived with her husband seven years after she was married.

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 H er husband had died and she had lived without a husband eighty-four years. Yet she did not go away from the house of God. She served God day and night, praying and going without food so she could pray better.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 A t that time she came and gave thanks to God. She told the people in Jerusalem about Jesus. They were looking for the One to save them from the punishment of their sins and to set them free. They Return to Nazareth

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 W hen Joseph and Mary had done everything the Law said to do, they went back to Nazareth in Galilee.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 T he Child grew and became strong in spirit. He was filled with wisdom and the loving-favor of God was on Him.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 H is parents went to Jerusalem every year for the special religious gathering to remember how the Jews left Egypt.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 W hen He was twelve years old, they went up to Jerusalem as they had done before.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 W hen the days of the special supper were over, they started back to their town. But the boy Jesus was still in Jerusalem. His parents did not know it.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 T hey thought Jesus was with the others of the group. They walked for one day. Then they looked for Him among their family and friends.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 W hen they could not find Jesus, they turned back to Jerusalem to look for Him.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 T hree days later they found Him in the house of God. He was sitting among the teachers. He was hearing what they said and asking questions.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 A ll those who heard Him were surprised and wondered about His understanding and at what He said.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 W hen His parents saw Him, they were surprised. His mother said to Him, “My Son, why have You done this to us? See! Your father and I have had much sorrow looking for You.”

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 H e said to them, “Why were you looking for Me? Do you not know that I must be in My Father’s house?”

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 T hey did not understand the things He said to them.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 H e went with them to Nazareth and obeyed them. But His mother kept all these words in her heart.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 J esus grew strong in mind and body. He grew in favor with God and men.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.