1 А в онези дни излезе заповед от Цезаря Август да се извърши преброяване по цялата земя.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 Т ова беше първото преброяване, откакто Квириний управляваше Сирия.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 И всички отиваха да се записват, всеки в своя град.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 И така, отиде и Йосиф от Галилея, от град Назарет, в Юдея, в Давидовия град, който се нарича Витлеем (понеже той беше от дома и рода на Давид),

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 з а да се запише с Мария, която беше сгодена за него и беше непразна.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 И когато бяха там, дойде ѝ време да роди.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 И роди първородния си Син, пови Го и Го положи в ясли, защото нямаше място за тях в гостилницата.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 А на същото място имаше овчари, които живееха в полето и стояха на нощна стража около стадото си.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 И ангел от Господа застана пред тях и Господнята слава ги осия; и те се изплашиха много.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 Н о ангелът им каза: Не бойте се, защото, ето, благовестявам ви голяма радост, която ще бъде за всички човеци.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 З ащото днес ви се роди в Давидовия град Спасител, Който е Христос Господ.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 И това ще ви бъде знакът - ще намерите Младенец, повит и лежащ в ясли.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 И внезапно заедно с ангела се яви множество небесно войнство, което хвалеше Бога с думите:

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 С лава на Бога във висините. И на земята мир между човеците, в които е Неговото благоволение.

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 Щ ом ангелите си отидоха от тях на небето, овчарите си казаха един на друг: Нека отидем тогава във Витлеем, за да видим това, което е станало, както Господ ни изяви.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 И дойдоха бързо и намериха Мария и Йосиф, и Младенеца, Който лежеше в яслите.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 И като видяха, разказаха онова, което им беше известено за това Детенце.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 И всички, които чуха, се учудиха на това, което овчарите им казаха.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 А Мария пазеше всички тези думи и размишляваше за тях в сърцето си.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 И овчарите се върнаха, като славеха и хвалеха Бога за всичко, което бяха чули и видели, според както им беше казано.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 С лед като се навършиха осем дни и трябваше да обрежат Детенцето, дадоха Му името Исус, както беше наречено от ангела, преди да е било заченато в утробата. Представянето на Исус Христос в храма

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 К ато се навършиха и дните за очистването им според Моисеевия закон, занесоха Го в Йерусалим, за да Го представят пред Господа

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 ( както е писано в Господния закон, че "всяко първородно дете от мъжки пол ще бъде посветено на Господа")

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 и да принесат жертва "две гургулици и две гълъбчета", според казаното в Господния закон.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 И , ето, имаше в Йерусалим един човек на име Симеон; и този човек беше праведен и благочестив и чакаше утехата на Израел; и Святият Дух беше на него.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 Н а него беше открито от Святия Дух, че няма да види смърт, докато не види Господния Помазаник.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 И по внушението на Духа той дойде в храма; и когато родителите внесоха Детенцето Исус, за да направят за Него по разпоредбата на закона,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 т ой Го взе на ръцете си и благослови Бога:

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 С ега отпускаш, Владико, слугата Си в мир, според Своята дума.

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 З ащото очите ми видяха спасението,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 к оето си приготвил пред лицето на всички народи,

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 с ветлина, която да просвещава народите, и слава на Твоя народ Израел.

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 А баща Му и майка Му се чудеха на това, което се говореше за Него.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 И Симеон ги благослови и каза на майка Му Мария: Ето, това Детенце е поставено за падане и ставане на мнозина в Израел и за белег, против който ще се говори.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 Д а! И на самата тебе меч ще прониже душата ти, за да се открият помислите на много сърца.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 И маше и една пророчица Анна, дъщеря на Фануил, от Асировото племе (тя беше в много напреднала възраст, като беше живяла с мъжа си седем години след девството си

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 и беше вдовица за цели осемдесет и четири години), която не се отделяше от храма, където нощем и денем служеше на Бога в пост и молитва.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 И тя, като се приближи в същия час, благодареше на Бога и говореше за Него на всички, които очакваха освобождението на Йерусалим.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 И като свършиха всичко, което беше според Господния закон, върнаха се в Галилея, в града си Назарет.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 А Детенцето растеше, крепнеше и се изпълваше с мъдрост; и Божията благодат беше на Него. Дванайсетгодишният Исус в храма

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 И родителите Му ходеха всяка година в Йерусалим за празника на Пасхата.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 И когато Той беше на дванадесет години, като отидоха според обичая на празника

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 и като изкараха дните и се връщаха, Момчето Исус остана в Йерусалим, без да знаят родителите Му.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 А те, понеже мислеха, че Той е с дружината от поклонници, изминаха един ден път, като Го търсиха между роднините и познатите си.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 И като не Го намериха, върнаха се в Йерусалим и Го търсеха.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 И след три дни Го намериха в храма, седнал между законоучителите, че ги слушаше и им задаваше въпроси.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 А всички, които Го слушаха, се учудваха на разума Му и на отговорите Му.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 И като Го видяха, смаяха се; и майка Му Му каза: Синко, защо постъпи така с нас? Ето, баща Ти и аз наскърбени Те търсихме.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 А Той им каза: Защо Ме търсите? Не знаете ли, че трябва да бъда на разположение на Своя Отец?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 А те не разбраха думите, които им каза.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 И Той слезе с тях и дойде в Назарет, и им се покоряваше. А майка Му пазеше всички тези неща в сърцето си.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 А Исус напредваше в мъдрост, в ръст и в благоволение пред Бога и човеците.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.