1 И така, какво ще кажем, че нашият отец Авраам е намерил по плът?

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

2 З ащото ако Авраам се е оправдал чрез дела, има с какво да се хвали, само не пред Бога.

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

3 П онеже какво казва Писанието: "Авраам повярва в Бога и това му се вмени за правда."

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

4 А на този, който върши дела, неговата награда не се зачита като дар на милост, а като дължима отплата;

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 а на този, който не върши дела, а вярва в Онзи, Който оправдава нечестивия, неговата вяра му се вменява за правда.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 К акто и Давид говори за блаженството на човека, на когото Бог вменява правда, независимо от делата:

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

7 " Блажени онези, чиито беззакония са простени, чиито грехове са покрити.

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Б лажен е онзи човек, на когото Господ няма да вмени грях."

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

9 О баче това блаженство само за обрязаните ли е или и за необрязаните? Понеже казваме: "На Авраам вярата се вмени за правда."

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

10 Т огава как му се вмени? Когато беше обрязан ли, или необрязан? Не когато беше обрязан, а необрязан.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 И той прие обрязването като знак и печат на правдата от вярата, която имаше, когато беше необрязан, за да бъде той отец на всички, които вярват, ако и необрязани, за да се вмени правдата на тях,

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 и отец на онези обрязани, които не само са обрязани, но и ходят в стъпките на онази вяра, която нашият отец Авраам е имал, когато беше необрязан. Вярата в Божието обещание

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 П онеже обещанието към Авраам или към потомството му, че ще бъде наследник на света, не стана чрез закон, а чрез правдата от вяра.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

14 З ащото ако наследници са тези, които се облягат на закона, то вярата е празна и обещанието - осуетено;

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

15 п онеже законът докарва не обещание, а гняв; а където няма закон, там няма престъпление.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

16 З атова наследството е от вяра, за да бъде по благодат, така че обещанието да е осигурено за цялото потомство, не само за това, което се обляга на закона, но и за онова, което е от вярата на Авраам, който е отец на всички ни

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 ( както е писано: "Направих те отец на много народи") пред Бога, на Когото повярва, Който съживява мъртвите и повиква в действително съществуване онова, което не съществува.

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 А враам, надявайки се, без да има причина за надежда, повярва, за да стане отец на много народи, според казаното: "Толкова ще бъде твоето потомство."

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

19 Б ез да отслабне във вяра, той вземаше предвид, че тялото му е вече замъртвяло, тъй като беше на около сто години, вземаше предвид и мъртвостта на Сарината утроба,

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

20 о баче не се усъмни относно Божието обещание чрез неверие, а се закрепи във вяра и отдаде слава на Бога,

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

21 у верен, че това, което е обещал Бог, Той е силен да го изпълни.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 З атова му се вмени за правда.

Тому й залічено це йому в праведність.

23 Т ова пък, че му се вмени за правда, не се написа само за него,

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

24 н о и за нас, на които ще се вменява за правда, като вярваме в Този, Който е възкресил от мъртвите Исус, нашия Господ,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 К ойто бе предаден за прегрешенията ни и бе възкресен за оправданието ни.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.