1 Т огава теманецът Елифаз отговори:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 М ъдър човек с вятърничаво ли знание отговаря и с източен вятър ли пълни корема си?

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

3 С празни думи ли се препира и с безполезни речи?

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

4 Н аистина ти унищожаваш страха от Бога и намаляваш моленето пред Него.

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

5 З ащото беззаконието ти поучава устата ти и си избрал езика на лукавите.

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 Т воите уста те осъждат, а не аз; твоите устни свидетелстват против тебе.

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

7 Т и ли си първороденият човек? Или създаден ли си преди хълмовете?

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

8 Ч ул ли си ти Божиите тайни намерения? Или си заключил в себе си мъдростта?

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

9 К акво знаеш ти, което ние не знаем? Какво разбираш ти, което няма в нас?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

10 И ма и между нас и белокоси, и престарели, по-напреднали на възраст и от баща ти.

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

11 Б ожиите утешения и меките Му думи към тебе малко нещо ли са за тебе?

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

12 К акво те блазни сърцето ти и на какво смигат очите ти,

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

13 ч е обръщаш духа си против Бога и изпускаш такива думи от устата си?

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

14 К акво е човек, за да е чист, и роденият от жена, за да е праведен?

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

15 Е то, на святите Си ангели Той не се доверява и небесата не са чисти в очите Му;

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

16 к олко повече е гнусен и непотребен човек, който пие неправда като вода!

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 А з ще ти кажа, послушай ме; и това, което съм видял, ще ти изявя

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

18 ( което мъдрите не скриха, а възвестиха, както бяха чули от бащите си;

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

19 н а които беше дадена земята и само на тях, и чужденецът не мина между тях):

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

20 Н ечестивият се мъчи през всичките си дни; и преброени години са запазени за мъчителя.

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

21 У жасни гласове има в ушите му, че като е в спокойствие, ще го нападне изтребителят;

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

22 н е вярва, че ще се върне от тъмнината; и той е очакван от меча;

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

23 с кита се да търси хляб, като казва: Къде е? Знае, че денят на тъмнината е готов до ръката му;

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

24 с кръб и тъга го плашат - като цар, приготвен за бой, му надвиват,

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

25 п онеже той вдигна ръката си против Бога и се възгордя против Всемогъщия;

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

26 с пусна се към Него с корав врат, с дебелите изпъкналости на щитовете си.

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

27 П онеже покри лицето си с тлъстината си и затлъсти кръста си,

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

28 т ой се засели в разорени градове, в къщи необитаеми, готови да станат на купове.

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

29 Н яма да се обогати и имотът му няма да трае, нито ще се навеждат до земята произведенията им.

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

30 Н яма да се отърве от тъмнината; пламък ще изсуши младоците му; и от диханието на Божиите уста ще бъде завлечен.

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

31 Н ека не се доверява на суетата самоизмамен; защото суета ще бъде заплатата му.

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

32 П реди времето си ще се изплати и клонът му няма да се раззеленее.

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

33 Щ е изрони неузрялото си грозде като лозата и ще хвърли цвета си като маслината.

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

34 З ащото дружината на нечестивите ще запустее; и огън ще изгори шатрите на подкупничеството.

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

35 З ачеват зло и раждат беззаконие, и сърцето им подготвя измама.

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...