1 ( По слав. 145.) Алилуя! Хвали Господа, душо моя.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,

2 Щ е хваля Господа, докато съм жив, ще пея хваление на моя Бог, докато съществувам.

хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

3 Н е уповавайте на князе, нито на човешки син, в когото няма помощ.

Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

4 И злезе ли духът му, той се връща в земята си; в същия този ден загиват намеренията му.

вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

5 Б лажен онзи, чийто помощник е Якововият Бог, чиято надежда е в Господа, неговия Бог,

Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

6 К ойто направи небето и земята, морето и всичко, което е в тях - Който пази вярност до века;

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 К ойто извършва правосъдие за угнетените, Който дава храна на гладните. Господ развързва вързаните.

правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,

8 Г оспод отваря очите на слепите; Господ изправя прегърбените; Господ обича праведните,

Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

9 Г оспод пази чужденците; поддържа сирачето и вдовицата; а пътя на нечестивите преобръща.

Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

10 Г оспод ще царува довека, твоят Бог, Сионе, от род в род. Алилуя!

Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!