Второзаконие 20 ~ Повторення Закону 20

picture

1 К огато излезеш на бой против неприятелите си и видиш коне, колесници и войска повече от тебе, да не се уплашиш от тях, защото с теб е Господ, твоят Бог, Който те е извел от Египетската земя.

Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.

2 И като пристъпиш в боя, свещеникът да се приближи и да говори на народа:

І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,

3 С лушай, Израелю! Днес вие тръгвате на бой срещу неприятелите си; да не премалее сърцето ви; не бойте се и не изпадайте в ужас пред тях;

та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

4 з ащото Господ, вашият Бог, Той е, Който ходи с вас да се бие за вас против неприятелите ви, за да ви спаси.

бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!

5 А военачалниците нека говорят на народа: Кой е построил нова къща и не я е осветил? - Нека си иде и се върне у дома си да не би да умре в боя и друг да я освети.

А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.

6 К ой е насадил лозе и не е ял от плода му? - Нека си иде и се върне у дома си да не би да умре в боя и друг да яде плода му.

І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

7 К ой се е сгодил за жена и не я е взел? - Нека си иде и се върне у дома си да не би да умре в боя и друг да я вземе.

А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.

8 В оеначалниците да говорят още на народа: Кой е страхлив и малодушен? - Нека си иде и се върне у дома си да не би да премалеят сърцата на братята му, както неговото сърце.

І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.

9 И военачалниците, като свършат да говорят на народа, нека поставят военачалници над полковете за предводители на народа.

І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.

10 К огато се приближиш към някой град, за да воюваш против него, предложи му мир.

Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

11 А ко ти отговори миролюбиво и ти отвори портите, тогава цялото население, което се намира в него, да ти станат поданици и да ти работят.

І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

12 Н о ако не сключи мир с теб, а воюва против тебе, тогава да го обсадиш;

А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.

13 и когато Господ, твоят Бог, го предаде в ръцете ти, тогава да поразиш всичките му мъжки с острието на меча;

І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

14 а жените, децата, добитъка и всичко, което се намира в града, всичката плячка от него да вземеш за себе си; и да ядеш от плячката на неприятелите си, която Господ, твоят Бог, ти даде.

Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

15 Т ака да постъпваш с всички градове, които са много далеч от тебе, които не са от градовете на тукашните племена.

Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

16 А от градовете на тези народи, които Господ, твоят Бог, ти дава за наследство, да не оставиш нищо живо,

Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

17 а да ги обречеш на унищожение: хетите, аморейците, ханаанците, ферезейците, евейците и йевусейците, според както Господ, твоят Бог, ти заповяда;

бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

18 з а да не ви научат да постъпвате според всичките мерзости, които те са извършвали за боговете си, и така да съгрешите против Господа, вашия Бог.

щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.

19 К огато обсаждаш някой град за дълго време и воюваш против него, за да го превземеш, да не унищожаваш дърветата му, нито да вдигаш над тях секира; да не ги насичаш, защото от тях можеш да ядеш плода им. Човек ли е полското дърво, за да бъде обсаждано от тебе?

Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

20 С амо дърветата, за които знаеш, че не са плодни дървета, можеш да унищожаваш и изсичаш; и с тях да издигаш кули против града, който ти се противопоставя, докато бъде превзет.

Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.