1 С ловото, което се откри на Амосовия син Исая за Юдея и Йерусалим:
Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
2 В следващите дни хълмът на дома Господен ще се утвърди по-високо от всички хълмове и ще се издигне над бърдата; и всички народи ще се стекат на него.
І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
3 И много племена ще отидат и ще кажат: Елате, да възлезем на хълма Господен, в дома на Якововия Бог; Той ще ни научи на пътищата Си и ние ще ходим в пътеките Му, защото от Сион ще излезе поуката и словото Господне - от Йерусалим.
І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
4 Б ог ще съди между народите и ще решава между много племена; и те ще изковат мечовете си на палешници и копията си - на сърпове; народ против народ няма да вдигне меч, нито ще се учат вече на война.
І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
5 Д оме Яковов, елате и нека ходим в Господнята светлина.
Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
6 П онеже Ти си изоставил народа Си, Якововия дом, защото те се напълниха с обичаи от изток и станаха гадатели по облаци като филистимците, и сключиха завет със синовете на чуждородците.
Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
7 И земята им се напълни със сребро и злато и нямат край съкровищата им; напълни се земята им и с коне и нямат край колесниците им;
І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
8 з емята им се напълни и с идоли; поклониха се на делата на своите си ръце и на онова, което самите им пръсти направиха;
І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
9 и се наведе долният човек и се сниши големецът; затова недей им прощава.
і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
10 В лез в скалата и се скрий в пръстта поради страха от Господа и поради славата на Неговото величие.
Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
11 Г ордите погледи на хората ще се унижат и високоумието им ще се наведе; а само Господ ще се възвиси в онзи ден.
Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
12 З ащото ще има ден, когато Господ на Силите ще бъде против всеки горделив и надменен човек и против всичко, което се надига (и ще се унижи),
Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
13 п ротив всички ливански кедри, високи и издигнати, и против всички васански дъбове,
і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
14 п ротив всички високи планини и против всички възвишени бърда,
і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
15 п ротив всяка висока кула и против всяка укрепена стена,
і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
16 п ротив всички тарсийски кораби и против всичко, което е приятно да се гледа.
і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
17 Г ордото поведение на човека ще се прекърши и надменността ще се унижи; а само Господ ще се възвиси в онзи ден.
І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
18 И идолите съвсем ще изчезнат
а божища зовсім минуться!
19 и хората ще влязат в пещерите на скалите и в дупките на земята - поради страха от Господа и поради славата на величието Му, когато стане да разтърси земята.
І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
20 В онзи ден човек ще хвърли на къртиците и прилепите сребърните и златните идоли, които си е направил, за да им се кланя,
Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
21 з а да влезе в канаристите подземия и в пукнатините на скалите - поради страха от Господа и поради славата на величието Му, когато стане да разтърси земята.
щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
22 П рестанете да се надявате на човек, в чиито ноздри е лъх; защото за какво може да се разчита на него?
Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?