1 И Той влезе пак в синагогата; и там имаше човек с изсъхнала ръка.

І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.

2 И Го наблюдаваха дали ще го изцели в съботен ден, за да Го обвинят.

І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.

3 Т ой каза на човека с изсъхналата ръка: Изправи се в средата.

І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!

4 А на тях каза: Позволено ли е да се прави добро в съботен ден или да се прави зло? Да се спаси ли живот или да се погуби? А те мълчаха.

А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.

5 А като ги изгледа с гняв, наскърбен поради закоравяването на сърцата им, каза на човека: Протегни си ръката. Той я протегна и ръката му оздравя.

І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

6 И фарисеите, като излязоха, веднага се наговориха с иродианите против Него, как да Го погубят.

Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.

7 Т огава Исус се оттегли с учениците Си към езерото и голямо множество от Галилея ги последва.

А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,

8 И от Юдея, от Йерусалим, от Идумея, от другата страна на Йордан, както и от околностите на Тир и Сидон - едно голямо множество дойде при Него, като чуха колко много чудеса правел.

і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.

9 И поръча на учениците Си да Му услужат с една ладия поради народа, за да не Го притискат.

І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.

10 З ащото беше изцелил мнозина, така че онези, които страдаха от язви, Го притискаха, за да се допрат до Него.

Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.

11 И нечистите духове, когато Го виждаха, падаха пред Него и викаха, като казваха: Ти си Божий Син.

І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!

12 Н о той строго им заръчваше да не Го изявяват. Избиране на дванадесетте ученици

А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

13 С лед това се изкачи на хълма и повика при Себе Си онези, които искаше; и те дойдоха при Него.

І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.

14 И определи дванадесет души, за да бъдат с Него и за да ги изпраща да проповядват,

І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,

15 и да имат власт да изгонват бесове.

і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.

16 О предели: Симон, на когото даде името Петър;

І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,

17 и Яков Зеведеев и Якововия брат Йоан, на които даде името Воанергес, което значи синове на гърма,

і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,

18 и Андрей и Филип, Вартоломей и Матей, Тома и Яков Алфеев, Тадей и Симон Ханаанец,

і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта

19 и Юда Искариотски, който Го и предаде. Божествената власт на Исус Христос

та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

20 И отидоха в една къща; и пак се събра народ, така че те не можаха дори хляб да ядат.

І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.

21 А близките Му, като чуха това, отидоха, за да Го приберат; защото казваха, че не бил на Себе Си.

І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.

22 И книжниците, които бяха слезли от Йерусалим, казваха, че Той има Веелзевул и че изгонва бесовете чрез началника на бесовете.

А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.

23 Н о Той, като ги повика, им говореше с притчи: Как може Сатана да изгонва Сатана?

І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?

24 А ко едно царство се раздели против себе си, това царство не може да устои.

І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.

25 И ако един дом се раздели против себе си, този дом няма да може да устои.

І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.

26 И ако Сатана е въстанал против себе си и се е разделил, той не може да устои, но е дошъл краят му.

І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.

27 И никой не може да влезе в къщата на силния човек, за да ограби покъщнината му, ако първо не върже силния и тогава ще ограби къщата му.

Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

28 И стина ви казвам, че всички грехове на човешкия род ще бъдат простени и всички хули, с които биха богохулствали;

Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.

29 н о ако някой похули Святия Дух, за него няма прошка довека, а е виновен за вечен грях.

Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.

30 Т ова каза Той, защото казваха: Има нечист дух. Майката и братята на Исус Христос

Бож казали вони: Він духа нечистого має.

31 И , ето, дойдоха майка Му и братята Му и като стояха навън, изпратиха до Него да Го повикат.

І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.

32 А около Него седеше едно множество; и Му казаха: Ето, майка Ти и братята Ти са вън и Те търсят.

А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.

33 А Той им отговори: Коя е майка Ми? Кои са братята Ми?

А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?

34 И като изгледа седящите около Него, каза: Ето майка Ми и братята Ми!

І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!

35 З ащото, който върши Божията воля, той Ми е брат и сестра, и майка.

Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.