1 Т огава, след четиринадесет години, пак отидох в Йерусалим с Варнава, като взех със себе си и Тит.

Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

2 ( А отидох по откровение.) И изложих пред братята благовестието, което проповядвам между езичниците, но насаме пред по-именитите от тях, да не би напразно да тичам или да съм тичал.

А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

3 Н о даже Тит, който беше с мен, ако и да беше грък, не беше принуден да се обреже;

Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

4 и то поради лъжебратята, които бяха се вмъкнали да съглеждат свободата, която имаме в Христос Исус, за да ни поробят;

А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

5 н а които нито за час не отстъпихме да им се покорим, за да пребъде с вас истината на благовестието.

то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

6 А тези, които се смятаха за нещо (каквито и да са били, за мен е все едно; Бог не гледа на лицето на човека), тези, по-видните, казвам, не прибавиха нищо повече към моето учение;

Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

7 а , напротив, когато видяха, че на мене беше поверено да проповядвам благовестието между необрязаните, както на Петър между обрязаните

але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

8 ( защото Който подейства в Петър за апостолство между обрязаните, подейства и в мене за апостолство между езичниците),

бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

9 и когато познаха дадената на мене благодат, то Яков, Кифа и Йоан, които се смятаха за стълбове, подадоха десници на общение на мен и на Варнава, за да идем ние между езичниците, а те - между обрязаните.

і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

10 И скаха само да помним сиромасите - същото, което и аз желаех ревностно да върша. Петър и Павел в Антиохия

тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

11 А когато Кифа дойде в Антиохия, аз му се възпротивих в очите, защото се беше провинил.

Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

12 П онеже, преди да дойдат някои от Яков, той ядеше заедно с езичниците, а когато те дойдоха, се оттегли и странеше от тях, защото се боеше от обрязаните.

Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

13 И заедно с него лицемерстваха и другите юдеи, така че и Варнава се увлече от лицемерието им.

А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

14 Н о като видях, че не постъпват точно според истината на благовестието, казах на Кифа пред всички: Ако ти, който си юдеин, живееш като езичниците, а не като юдеите, как принуждаваш езичниците да живеят като юдеите?

А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

15 Н ие, които сме по плът юдеи, а не грешници от езичниците,

Ми юдеї природою, а не грішники з поган...

16 к ато знаем все пак, че човек не се оправдава чрез дела по закона, а само чрез вяра в Исус Христос, и ние повярвахме в Христос Исус, за да се оправдаем чрез вяра в Христос, а не чрез дела по закона; защото чрез дела по закона няма да се оправдае нито едно създание.

А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

17 Н о когато искахме да се оправдаем чрез Христос, ако и ние сме се намерили грешни, тогава Христос на греха ли е служител? Да не бъде!

Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

18 З ащото ако градя отново онова, което съм разрушил, се явявам престъпник.

Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

19 З ащото аз чрез закона умрях спрямо закона, за да живея за Бога.

Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

20 С ъразпънах се с Христос и сега вече не аз живея, а Христос живее в мен; а животът, който сега живея в тялото, живея го с вярата, която е в Божия Син, Който ме възлюби и предаде Себе Си за мене.

І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

21 Н е отхвърлям Божията благодат; защото ако правдата се придобива чрез закона, тогава Христос е умрял напразно.

Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!