1 Е то и закона за приноса за вина; това е пресвят принос.
А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
2 Н а мястото, където колят всеизгарянето, да заколят и приноса за вина; и с кръвта му да се поръсва жертвеникът наоколо.
На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 О т него да се принася всичко, което е тлъсто: опашката, тлъстината, която покрива вътрешностите,
А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4 д вата бъбрека с тлъстината, която е около тях към кръста, и булото на черния дроб (което да извади до бъбреците);
і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 и свещеникът да ги изгори на жертвеника за жертва чрез огън на Господа; това е принос за вина.
та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 В секи от мъжки пол между свещеническите семейства да го яде; на свято място да се яде; това е пресвят принос.
Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 К акъвто е приносът за грях, такъв е и приносът за вина; един закон да има за тях; който свещеник прави умилостивение чрез него, негов да бъде.
Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 А който свещеник принася от името на някого приноса за всеизгаряне, този свещеник да взема за себе си кожата на всеизгарянето, което е принесъл.
А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9 И всяка хлебна жертва, която е печена в пещ, и всяка, която е сготвена в подница или на тава, да бъде дадена на свещеника, който я принася.
І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.
10 А всяка хлебна жертва, омесена с елей или суха, да бъде дадена на всички Ааронови синове, по равен дял на всеки.
А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 Е то и закона за мирната жертва, която ще се принася на Господа:
А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
12 а ко някой я принесе за благодарение, то с благодарствената жертва да принесе и безквасни пити, омесени с елей, и безквасни кори, намазани с елей, и пити от чисто брашно, омесени с елей.
Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 А освен питите с благодарствената си мирна жертва да принесе и квасен хляб.
Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 И от приноса си да принесе по едно от всички тези неща принос за издигане пред Господа; това да бъде дадено на свещеника, който ръси с кръвта на мирната жертва.
І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.
15 М есото на благодарствената му мирна жертва да се яде в същия ден, в който се принася; той да не оставя от него до сутринта.
А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.
16 Н о ако жертвата на приноса е направена чрез оброк или е доброволен принос, то да се яде в същия ден, в който принася жертвата си; и каквото остане от него, да се яде на другия ден;
А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 а каквото остане от месото на жертвата до третия ден, да се изгаря в огън.
А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 И ако се изяде нещо от месото на мирната жертва на третия ден, то онзи, който я принася, няма да бъде приет, нито ще му се зачете жертвата; сквернота ще бъде тя; и онзи човек, който би ял от нея, да носи отговорност за беззаконието си.
А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 М есото, до което би се допряло нещо нечисто, да не се яде; в огън да се изгаря; а от неоскверненото месо да яде всеки, който е чист;
А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.
20 н о онзи човек, който, като има нечистотата на себе си, яде от месото на Господнята мирна жертва, този човек ще бъде изтребен измежду своя народ.
А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21 С ъщо и онзи човек, който би се допрял до нещо нечисто, до човешка нечистота или до нечисто животно, или до каквато и да било нечиста гнусота, и яде от месото на Господнята мирна жертва, този човек ще бъде изтребен измежду народа си.
А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
22 Г оспод каза още на Моисей:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 К ажи на израелтяните: Да не ядете никаква тлъстина - нито от говедо, нито от овца, нито от коза.
Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 Т лъстината на естествено умряло и тлъстината на разкъсано от звяр животно може да се употреби за всяка друга нужда; но да не ядете от нея.
А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
25 З ащото, който яде тлъстина от животно, от което се принася жертва чрез огън на Господа, този човек, който би ял от нея, ще бъде изтребен измежду народа си.
Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 И в никое от жилищата си да не ядете никаква кръв, било от птица или от животно.
І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 В секи човек, който би ял каквато и да е кръв, този човек ще бъде изтребен измежду народа си.
Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
28 Г оспод каза още на Моисей:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 К ажи на израелтяните: Който принася мирна жертва на Господа, нека донесе приноса си на Господа от мирната си жертва.
Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30 С ъс своите ръце да донесе Господните приноси чрез огън; да донесе тлъстината с гръдната част, така че тя да бъде движим принос пред Господа.
Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31 А свещеникът да изгаря тлъстината на жертвеника; обаче гръдната част да бъде дадена на Аарон и синовете му.
І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 И дясното бедро да давате на свещеника като принос за издигане от мирните си жертви.
А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33 К ойто от Аароновите синове принесе кръвта на мирната жертва и тлъстината, да получи дясното бедро за свой дял.
Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
34 З ащото Аз взех от израелтяните, от мирните им жертви, гръдната част на движимия принос и бедрото на издигнатия принос и ги дадох на свещеника Аарон и синовете му за тяхно вечно право от израелтяните.
Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 Т ова е делът от Господните приноси чрез огън за Аарон и синовете му поради помазването им, в деня, когато представи синовете си, за да свещенодействат на Господа,
Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36 к ойто дял Господ заповяда да им се дава от израелтяните в деня, когато ги помаза. Това е тяхно вечно право през всичките им поколения.
що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
37 Т ова е законът за всеизгарянето, за хлебната жертва, за приноса за грях, за приноса за вина, за посвещаванията и за мирната жертва,
Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38 к ойто Господ заповяда на Моисей на Синайската планина, когато заповяда на израелтяните да принасят приносите си на Господа, в Синайската пустиня.
що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.