1 А Исус, като видя множествата, изкачи се на хълма; и когато седна, учениците Му дойдоха при Него.

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

2 И като отвори устата Си, поучаваше ги, като казваше:

І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 Б лажени бедните по дух, защото е тяхно небесното царство.

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

4 Б лажени скърбящите, защото те ще се утешат.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

5 Б лажени кротките, защото те ще наследят земята.

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

6 Б лажени, които гладуват и жадуват за правдата, защото те ще се наситят.

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

7 Б лажени милостивите, защото на тях ще се показва милост.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

8 Б лажени чистите по сърце, защото те ще видят Бога.

Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Б лажени миротворците, защото те ще се нарекат Божии синове.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

10 Б лажени гонените заради правдата, защото е тяхно небесното царство.

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

11 Б лажени сте, когато ви хулят и ви гонят, и говорят против вас лъжливо всякакво зло заради Мене;

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

12 р адвайте се и се веселете, защото голяма е наградата ви на небесата, понеже така гониха пророците, които бяха преди вас. Сол и светлина за света

Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 В ие сте солта на земята. Но ако солта обезсолее, с какво ще се осоли? Тя вече за нищо не става, освен да се изхвърли навън и да се тъпче от хората.

Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 В ие сте светлината на света. Град, поставен на хълм, не може да се укрие.

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

15 И когато запалят светило, не го слагат под шиника, а на светилника и то свети на всички, които са в къщи.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

16 С ъщо така нека свети вашата светлина пред човеците, за да виждат добрите ви дела и да прославят вашия Отец, Който е на небесата. Исус Христос и законът

Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 Д а не мислите, че съм дошъл да разруша закона или пророците? Не съм дошъл да разруша, но да изпълня.

Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

18 З ащото истина ви казвам: Докато премине небето и земята, нито една йота, нито една чертица от закона няма да премине, докато всичко не се сбъдне.

Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

19 И така, който наруши една от тези най-малки заповеди и научи така човеците, най-малък ще се нарече в небесното царство; а който ги изпълни и научи така човеците, той ще се нарече велик в небесното царство.

Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 З ащото ви казвам, че ако вашата праведност не надмине праведността на книжниците и фарисеите, няма да влезете в небесното царство.

Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

21 Ч ули сте, че е било казано на древните: "Не убивай; и който убие, ще бъде виновен пред съда."

Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

22 А пък Аз ви казвам, че всеки, който се гневи на брат си без причина, ще бъде виновен пред съда; и който каже на брат си Рака, ще бъде виновен пред Синедриона; а който му каже: Бунтовни безумецо, ще бъде виновен за огнения пъкъл.

А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

23 И така, като принасяш дара си на олтара, ако там си спомниш, че брат ти има нещо против теб,

Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

24 о стави дара си там, пред олтара, и първо иди и се помири с брат си, и тогава ела, и принеси дара си.

залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

25 Б ързай да се сдобриш с противника си, докато си на пътя с него към съдилището, да не би противникът ти да те предаде на съдията, а съдията да те предаде на служителя и да бъдеш хвърлен в тъмница.

Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

26 И стина ти казвам: Няма да излезеш оттам, докато не изплатиш и последния кодрант.

Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

27 Ч ули сте, че е било казано: "Не прелюбодействай."

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.

28 Н о Аз ви казвам, че всеки, който гледа жена, за да я пожелае, вече е прелюбодействал с нея в сърцето си.

А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

29 А ко дясното ти око те съблазнява, извади го и го хвърли; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да бъде хвърлено в пъкъла.

Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

30 И ако дясната ти ръка те съблазнява, отсечи я и я хвърли; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да отиде в пъкъла.

І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

31 О ще е било казано: "Който напусне жена си, нека ѝ даде разводно писмо."

Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

32 А пък Аз ви казвам, че всеки, който напусне жена си, освен по причина на прелюбодейство, прави я да прелюбодейства; и който се ожени за нея, когато бъде напусната, той прелюбодейства.

А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

33 Ч ули сте още, че е било казано на древните: "Не нарушавай клетвата си, но изпълнявай клетвите си пред Господа."

Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

34 Н о Аз ви казвам: Изобщо да не се кълнете; нито в небето, защото то е престол на Бога;

А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

35 н ито в земята, защото е Негово подножие; нито в Йерусалим, защото е град на великия Цар.

ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 Н ито в главата си да се кълнеш, защото не можеш да направиш нито един косъм бял или черен.

не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 Н о говорът ви да бъде: Да, да! Не, не! А каквото е повече от това, е от лукавия.

Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

38 Ч ули сте, че е било казано: "Око за око, зъб за зъб."

Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

39 А пък Аз ви казвам: Не се противете на злия човек; но ако те удари някой по дясната буза, обърни му и другата.

А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

40 Н а този, който би поискал да се съди с теб и да ти вземе ризата, остави му и горната си дреха.

А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

41 К ойто те принуди да вървиш с него една миля, иди с него две.

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

42 Д ай на този, който проси от теб; и не се отвръщай от онзи, който ти иска на заем.

Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

43 Ч ули сте, че е било казано: "Обичай ближния си, а мрази неприятеля си."

Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

44 Н о Аз ви казвам: Обичайте неприятелите си и се молете за онези, които ви гонят,

А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 з а да бъдете синове на вашия Отец, Който е на небесата; защото Той прави слънцето Си да изгрява и над злите, и над добрите и дава дъжд на праведните и на неправедните.

щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 З ащото ако обичате само онези, които обичат вас, каква награда ви се пада? Не правят ли това и бирниците?

Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

47 И ако поздравявате само братята си, какво особено правите? Не правят ли това и езичниците?

І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

48 И така, бъдете съвършени и вие, както е съвършен вашият небесен Отец.

Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!