1 С лед това имаше юдейски празник и Исус отиде в Йерусалим.

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 А в Йерусалим, близо до овчата порта, се намира къпалня, наречена по еврейски Витесда, която има пет преддверия.

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

3 В тях лежаха множество болни, слепи, куци и парализирани, които чакаха да се раздвижи водата.

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

4 З ащото от време на време ангел слизаше в къпалнята и размътваше водата; а който пръв влизаше след раздвижването на водата, оздравяваше, от каквато болест и да беше болен.

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

5 И там имаше един човек, болен от тридесет и осем години.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

6 И сус, като го видя да лежи и узна, че от дълго време вече боледувал, му каза: Искаш ли да оздравееш?

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

7 Б олният Му отговори: Господине, нямам човек да ме спусне в къпалнята, когато се раздвижи водата, но докато дойда аз, друг слиза преди мен.

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

8 И сус му каза: Стани, вдигни постелката си и ходи.

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

9 И човекът веднага оздравя, вдигна постелката си и започна да ходи. А този ден беше събота.

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

10 З атова юдеите казаха на изцеления: Събота е; и не ти е позволено да вдигнеш постелката си.

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

11 Н о той им отговори: Онзи, Който ме изцели, ми каза: Вдигни постелката си и ходи!

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

12 П опитаха го: Кой е Човекът, Който ти каза: Вдигни постелката си и ходи?

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

13 А изцеленият не знаеше Кой е; защото Исус се беше измъкнал оттам, тъй като имаше голямо множество на това място.

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

14 П о-късно Исус го намери в храма и му каза: Ето, ти си здрав; не съгрешавай вече, за да не те сполети нещо по-лошо.

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

15 Ч овекът отиде и извести на юдеите, че Исус е, Който го изцели.

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

16 И затова юдеите гонеха Исус, защото вършеше тези неща в събота.

І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 А Исус им отговори: Отец Ми работи досега - и Аз работя.

А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

18 З атова юдеите искаха още повече да Го убият; защото не само нарушаваше съботата, но и правеше Бога Свой Отец и така правеше Себе Си равен на Бога. Божествената власт на Сина и Неговите дела

І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

19 З атова Исус им каза: Истина, истина ви казвам: Синът не може да върши от Себе Си нищо, освен това, което вижда, че върши Отец; понеже каквото върши Той, същото върши и Синът.

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

20 З ащото Отец обича Сина и Му разкрива всичко, което Сам върши; ще Му покаже и по-велики дела, за да се чудите вие.

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

21 П онеже както Отец възкресява мъртвите и ги съживява, така и Синът съживява тези, които иска.

Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

22 З ащото и Отец не съди никого, но е дал на Сина власт да съди всички,

Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

23 з а да почитат всички Сина, както почитат Отца. Който не почита Сина, не почита Отца, Който Го е пратил.

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

24 И стина, истина ви казвам, който слуша Моето учение и вярва в Този, Който Ме е пратил, има вечен живот и няма да дойде на съд, но е преминал от смърт към живот.

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

25 И стина, истина ви казвам, но иде час, и сега е, когато мъртвите ще чуят гласа на Божия Син и които го чуят, ще живеят.

Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 З ащото както Отец има живот в Себе Си, също така е дал и на Сина да има живот в Себе Си;

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 и Му е дал власт да извършва съд, защото е Човешкият Син.

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

28 Н е се чудете на това; защото иде час, когато всички, които са в гробовете, ще чуят гласа Му

Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

29 и ще излязат: онези, които са вършили добро, ще възкръснат за живот, а които са вършили зло, ще възкръснат за осъждане. Свидетелства за Исус Христос и Неговите дела

і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

30 А з не мога да върша нищо от Себе Си; отсъждам, както чувам; и Моят съд е справедлив, защото не искам Моята воля, но волята на Онзи, Който Ме е пратил.

Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 А ко Аз свидетелствам за Себе Си, свидетелството Ми не е истинно.

Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

32 Д руг е, Който свидетелства за Мен; и зная, че свидетелството, което Той дава за Мен, е истинно.

Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

33 В ие пратихте до Йоан; и той засвидетелства за истината.

Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

34 Н о Аз не приемам свидетелство от човек; а казвам това, за да се спасите вие.

Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

35 Т ой беше светилникът, който гореше и светеше; и вие пожелахте да се радвате за малко време на неговата светлина.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

36 Н о Аз имам свидетелство, по-голямо от Йоановото; защото делата, които Отец Ми е дал да извърша, самите дела, които върша, свидетелстват за Мене, че Отец Ме е пратил.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 И Отец, Който Ме е пратил, Той свидетелства за Мене. Нито гласа Му сте чули някога, нито образа Му сте видели.

Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

38 И нямате Неговото слово постоянно в себе си, защото не вярвате в Този, Когото Той е пратил.

Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

39 В ие изследвате Писанията, понеже мислите, че в тях имате вечен живот и те са, които свидетелстват за Мен,

Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

40 и въпреки това не искате да дойдете при Мене, за да имате живот.

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 О т човеци слава не приемам;

Від людей не приймаю Я слави,

42 н о зная, че вие нямате в себе си любов към Бога.

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 А з дойдох в името на Моя Отец и не Ме приемате; но ако дойде друг в свое име, него ще приемете.

Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

44 К ак можете да повярвате вие, които приемате слава един от друг, а не търсите славата, която е от единствения Бог.

Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

45 Н е мислете, че Аз ще ви обвиня пред Отца; има един, който ви обвинява - Моисей, на когото вие се облягате.

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

46 З ащото ако вярвахте на Моисей, щяхте да повярвате и на Мене; понеже той за Мене писа.

Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Н о ако не вярвате на неговите Писания, как ще повярвате на Моите думи?

Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?