Johannes 5 ~ Від Івана 5

picture

1 D arnach war ein Fest der Juden, und Jesus zog hinauf gen Jerusalem.

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 E s ist aber zu Jerusalem bei dem Schaftor ein Teich, der heißt auf hebräisch Bethesda und hat fünf Hallen,

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

3 i n welchem lagen viele Kranke, Blinde, Lahme, Verdorrte, die warteten, wann sich das Wasser bewegte.

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

4 ( Denn ein Engel fuhr herab zu seiner Zeit in den Teich und bewegte das Wasser.) Welcher nun zuerst, nachdem das Wasser bewegt war, hineinstieg, der ward gesund, mit welcherlei Seuche er behaftet war.

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

5 E s war aber ein Mensch daselbst, achtunddreißig Jahre lang krank gelegen.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

6 D a Jesus ihn sah liegen und vernahm, daß er so lange gelegen hatte, spricht er zu ihm: Willst du gesund werden?

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

7 D er Kranke antwortete ihm: HERR, ich habe keinen Menschen, wenn das Wasser sich bewegt, der mich in den Teich lasse; und wenn ich komme, so steigt ein anderer vor mir hinein.

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

8 J esus spricht zu ihm: Stehe auf, nimm dein Bett und gehe hin!

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

9 U nd alsbald ward der Mensch gesund und nahm sein Bett und ging hin. Es war aber desselben Tages der Sabbat.

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

10 D a sprachen die Juden zu dem, der geheilt worden war: Es ist heute Sabbat; es ziemt dir nicht, das Bett zu tragen.

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

11 E r antwortete ihnen: Der mich gesund machte, der sprach zu mir: "Nimm dein Bett und gehe hin!"

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

12 D a fragten sie ihn: Wer ist der Mensch, der zu dir gesagt hat: "Nimm dein Bett und gehe hin!"?

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

13 D er aber geheilt worden war, wußte nicht, wer es war; denn Jesus war gewichen, da so viel Volks an dem Ort war.

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

14 D arnach fand ihn Jesus im Tempel und sprach zu ihm: Siehe zu, du bist gesund geworden; sündige hinfort nicht mehr, daß dir nicht etwas Ärgeres widerfahre.

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

15 D er Mensch ging hin und verkündete es den Juden, es sei Jesus, der ihn gesund gemacht habe.

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

16 D arum verfolgten die Juden Jesum und suchten ihn zu töten, daß er solches getan hatte am Sabbat.

І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 J esus aber antwortete Ihnen: Mein Vater wirkt bisher, und ich wirke auch.

А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

18 D arum trachteten ihm die Juden viel mehr nach, daß sie ihn töteten, daß er nicht allein den Sabbat brach, sondern sagte auch, Gott sei sein Vater, und machte sich selbst Gott gleich.

І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

19 D a antwortete Jesus und sprach zu ihnen: Wahrlich, wahrlich, ich sage euch: Der Sohn kann nichts von sich selber tun, sondern was er sieht den Vater tun; denn was dieser tut, das tut gleicherweise auch der Sohn.

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

20 D er Vater aber hat den Sohn lieb und zeigt ihm alles, was er tut, und wird ihm noch größere Werke zeigen, daß ihr euch verwundern werdet.

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

21 D enn wie der Vater die Toten auferweckt und macht sie lebendig, also auch der Sohn macht lebendig, welche er will.

Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

22 D enn der Vater richtet niemand; sondern alles Gericht hat er dem Sohn gegeben,

Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

23 a uf daß sie alle den Sohn ehren, wie sie den Vater ehren. Wer den Sohn nicht ehrt, der ehrt den Vater nicht, der ihn gesandt hat.

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

24 W ahrlich, wahrlich, ich sage euch: Wer mein Wort hört und glaubt dem, der mich gesandt hat, der hat das ewige Leben und kommt nicht in das Gericht, sondern er ist vom Tode zum Leben hindurchgedrungen.

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

25 W ahrlich, wahrlich, ich sage euch: Es kommt die Stunde und ist schon jetzt, daß die Toten werden die Stimme des Sohnes Gottes hören; und die sie hören werden, die werden leben.

Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 D enn wie der Vater hat das Leben in ihm selber, also hat er dem Sohn gegeben, das Leben zu haben in ihm selber,

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 u nd hat ihm Macht gegeben, auch das Gericht zu halten, darum daß er des Menschen Sohn ist.

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

28 V erwundert euch des nicht, denn es kommt die Stunde, in welcher alle, die in den Gräbern sind, werden seine Stimme hören,

Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

29 u nd werden hervorgehen, die da Gutes getan haben, zur Auferstehung des Lebens, die aber Übles getan haben, zur Auferstehung des Gerichts.

і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

30 I ch kann nichts von mir selber tun. Wie ich höre, so richte ich, und mein Gericht ist recht; denn ich suche nicht meinen Willen, sondern des Vaters Willen, der mich gesandt hat.

Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 S o ich von mir selbst zeuge, so ist mein Zeugnis nicht wahr.

Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

32 E in anderer ist's, der von mir zeugt; und ich weiß, daß das Zeugnis wahr ist, das er von mir zeugt.

Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

33 I hr schicktet zu Johannes, und er zeugte von der Wahrheit.

Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

34 I ch aber nehme nicht Zeugnis von Menschen; sondern solches sage ich, auf daß ihr selig werdet.

Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

35 E r war ein brennend und scheinend Licht; ihr aber wolltet eine kleine Weile fröhlich sein in seinem Lichte.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

36 I ch aber habe ein größeres Zeugnis; denn des Johannes Zeugnis; denn die Werke, die mir der Vater gegeben hat, daß ich sie vollende, eben diese Werke, die ich tue, zeugen von mir, daß mich der Vater gesandt habe.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 U nd der Vater, der mich gesandt hat, derselbe hat von mir gezeugt. Ihr habt nie weder seine Stimme gehört noch seine Gestalt gesehen,

Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

38 u nd sein Wort habt ihr nicht in euch wohnend; denn ihr glaubt dem nicht, den er gesandt hat.

Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

39 S uchet in der Schrift; denn ihr meinet, ihr habet das ewige Leben darin; und sie ist's, die von mir zeuget;

Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

40 u nd ihr wollt nicht zu mir kommen, daß ihr das Leben haben möchtet.

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 I ch nehme nicht Ehre von Menschen;

Від людей не приймаю Я слави,

42 a ber ich kenne euch, daß ihr nicht Gottes Liebe in euch habt.

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 I ch bin gekommen in meines Vaters Namen, und ihr nehmet mich nicht an. So ein anderer wird in seinem eigenen Namen kommen, den werdet ihr annehmen.

Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

44 W ie könnet ihr glauben, die ihr Ehre voneinander nehmet? und die Ehre, die von Gott allein ist, suchet ihr nicht.

Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

45 I hr sollt nicht meinen, daß ich euch vor dem Vater verklagen werde; es ist einer, der euch verklagt, der Mose, auf welchen ihr hofft.

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

46 W enn ihr Mose glaubtet, so glaubtet ihr auch mir; denn er hat von mir geschrieben.

Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 S o ihr aber seinen Schriften nicht glaubt, wie werdet ihr meinen Worten glauben?

Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?