1 ( Ein Psalm, vorzusingen, Davids, des Knechtes des HERRN, welcher hat dem Herrn die Worte dieses Liedes geredet zur Zeit, da ihn der HERR errettet hatte von der Hand aller seiner Feinde und von der Hand Sauls, und sprach:) Herzlich lieb habe ich dich, HERR, meine Stärke!

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

2 H ERR, mein Fels, meine Burg, mein Erretter, mein Gott, mein Hort, auf den ich traue, mein Schild und Horn meines Heils und mein Schutz!

(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

3 I ch rufe an den HERRN, den Hochgelobten, so werde ich von meinen Feinden erlöst.

(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

4 E s umfingen mich des Todes Bande, und die Bäche des Verderbens erschreckten mich.

(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

5 D er Hölle Bande umfingen mich, und des Todes Stricke überwältigten mich.

(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

6 D a mir angst war, rief ich den HERRN an und schrie zu meinem Gott; da erhörte er meine Stimme von seinem Tempel, und mein Schreien kam vor ihn zu seinen Ohren.

(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

7 D ie Erde bebte und ward bewegt, und die Grundfesten der Berge regten sich und bebten, da er zornig war.

(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

8 D ampf ging von seiner Nase und verzehrend Feuer von seinem Munde, daß es davon blitzte.

(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

9 E r neigte den Himmel und fuhr herab, und Dunkel war unter seinen Füßen.

(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

10 U nd er fuhr auf dem Cherub und flog daher; er schwebte auf den Fittichen des Windes.

(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

11 S ein Gezelt um ihn her war finster und schwarze, dicke Wolken, darin er verborgen war.

(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

12 V om Glanz vor ihm trennten sich die Wolken mit Hagel und Blitzen.

(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

13 U nd der HERR donnerte im Himmel, und der Höchste ließ seinen Donner aus mit Hagel und Blitzen.

(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

14 E r schoß seine Strahlen und zerstreute sie; er ließ sehr blitzen und schreckte sie.

(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

15 D a sah man das Bett der Wasser, und des Erdbodens Grund ward aufgedeckt, HERR, von deinem Schelten, von dem Odem und Schnauben deiner Nase.

(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

16 E r streckte seine Hand aus von der Höhe und holte mich und zog mich aus großen Wassern.

(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

17 E r errettete mich von meinen starken Feinden, von meinen Hassern, die mir zu mächtig waren,

(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

18 d ie mich überwältigten zur Zeit meines Unglücks; und der HERR ward meine Zuversicht.

(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

19 U nd er führte mich aus ins Weite. Er riß mich heraus; denn er hatte Lust zu mir.

(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

20 D er HERR tut wohl an mir nach meiner Gerechtigkeit; er vergilt mir nach der Reinigkeit meiner Hände.

(18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

21 D enn ich halte die Wege des HERRN und bin nicht gottlos wider meinen Gott.

(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

22 D enn alle seine Rechte habe ich vor Augen, und seine Gebote werfe ich nicht von mir;

(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

23 s ondern ich bin ohne Tadel vor ihm und hüte mich vor Sünden.

(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

24 D arum vergilt mir der HERR nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinigkeit meiner Hände vor seinen Augen.

(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

25 B ei den Heiligen bist du heilig, und bei den Frommen bist du fromm,

(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

26 u nd bei den Reinen bist du rein, und bei den Verkehrten bist du verkehrt.

(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

27 D enn du hilfst dem elenden Volk, und die hohen Augen erniedrigst du.

(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

28 D enn du erleuchtest meine Leuchte; der HERR, mein Gott, macht meine Finsternis licht.

(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

29 D enn mit dir kann ich Kriegsvolk zerschlagen und mit meinem Gott über die Mauer springen.

(18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

30 G ottes Wege sind vollkommen; die Reden des HERRN sind durchläutert. Er ist ein Schild allen, die ihm vertrauen.

(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

31 D enn wo ist ein Gott außer dem HERRN, oder ein Hort außer unserm Gott?

(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

32 G ott rüstet mich mit Kraft und macht meine Wege ohne Tadel.

(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

33 E r macht meine Füße gleich den Hirschen und stellt mich auf meine Höhen.

(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

34 E r lehrt meine Hand streiten und lehrt meinen Arm einen ehernen Bogen spannen.

(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

35 D u gibst mir den Schild deines Heils, und deine Rechte stärkt mich; und wenn du mich demütigst, machst du mich groß.

(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

36 D u machst unter mir Raum zu gehen, daß meine Knöchel nicht wanken.

(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

37 I ch will meinen Feinden nachjagen und sie ergreifen, und nicht umkehren, bis ich sie umgebracht habe.

(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

38 I ch will sie zerschmettern; sie sollen mir nicht widerstehen und müssen unter meine Füße fallen.

(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

39 D u kannst mich rüsten mit Stärke zum Streit; du kannst unter mich werfen, die sich wider mich setzen.

(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

40 D u gibst mir meine Feinde in die Flucht, daß ich meine Hasser verstöre.

(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

41 S ie rufen-aber da ist kein Helfer-zum HERRN; aber er antwortet ihnen nicht.

(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

42 I ch will sie zerstoßen wie Staub vor dem Winde; ich will sie wegräumen wie den Kot auf der Gasse.

(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

43 D u hilfst mir von dem zänkischen Volk und machst mich zum Haupt unter den Heiden; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir;

(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

44 e s gehorcht mir mit gehorsamen Ohren. Ja, den Kindern der Fremde hat's wider mich gefehlt;

(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

45 d ie Kinder der Fremde verschmachten und kommen mit Zittern aus ihren Burgen.

(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

46 D er HERR lebt, und gelobt sei mein Hort; und erhoben werde der Gott meines Heils,

(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

47 d er Gott, der mir Rache gibt und zwingt die Völker unter mich;

(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

48 d er mich errettet von meinen Feinden und erhöht mich aus denen, die sich wider mich setzen; du hilfst mir von den Frevlern.

(18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

49 D arum will ich dir danken, HERR, unter den Heiden und deinem Namen lobsingen,

(18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

50 d er seinem König großes Heil beweist und wohltut seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.

(18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.