1 Д ля дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

(Ein Psalm, vorzusingen, Davids, des Knechtes des HERRN, welcher hat dem Herrn die Worte dieses Liedes geredet zur Zeit, da ihn der HERR errettet hatte von der Hand aller seiner Feinde und von der Hand Sauls, und sprach:) Herzlich lieb habe ich dich, HERR, meine Stärke!

2 ( 18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

HERR, mein Fels, meine Burg, mein Erretter, mein Gott, mein Hort, auf den ich traue, mein Schild und Horn meines Heils und mein Schutz!

3 ( 18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Ich rufe an den HERRN, den Hochgelobten, so werde ich von meinen Feinden erlöst.

4 ( 18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

Es umfingen mich des Todes Bande, und die Bäche des Verderbens erschreckten mich.

5 ( 18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

Der Hölle Bande umfingen mich, und des Todes Stricke überwältigten mich.

6 ( 18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

Da mir angst war, rief ich den HERRN an und schrie zu meinem Gott; da erhörte er meine Stimme von seinem Tempel, und mein Schreien kam vor ihn zu seinen Ohren.

7 ( 18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

Die Erde bebte und ward bewegt, und die Grundfesten der Berge regten sich und bebten, da er zornig war.

8 ( 18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

Dampf ging von seiner Nase und verzehrend Feuer von seinem Munde, daß es davon blitzte.

9 ( 18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Er neigte den Himmel und fuhr herab, und Dunkel war unter seinen Füßen.

10 ( 18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

Und er fuhr auf dem Cherub und flog daher; er schwebte auf den Fittichen des Windes.

11 ( 18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

Sein Gezelt um ihn her war finster und schwarze, dicke Wolken, darin er verborgen war.

12 ( 18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

Vom Glanz vor ihm trennten sich die Wolken mit Hagel und Blitzen.

13 ( 18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

Und der HERR donnerte im Himmel, und der Höchste ließ seinen Donner aus mit Hagel und Blitzen.

14 ( 18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

Er schoß seine Strahlen und zerstreute sie; er ließ sehr blitzen und schreckte sie.

15 ( 18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

Da sah man das Bett der Wasser, und des Erdbodens Grund ward aufgedeckt, HERR, von deinem Schelten, von dem Odem und Schnauben deiner Nase.

16 ( 18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

Er streckte seine Hand aus von der Höhe und holte mich und zog mich aus großen Wassern.

17 ( 18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

Er errettete mich von meinen starken Feinden, von meinen Hassern, die mir zu mächtig waren,

18 ( 18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

die mich überwältigten zur Zeit meines Unglücks; und der HERR ward meine Zuversicht.

19 ( 18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Und er führte mich aus ins Weite. Er riß mich heraus; denn er hatte Lust zu mir.

20 ( 18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

Der HERR tut wohl an mir nach meiner Gerechtigkeit; er vergilt mir nach der Reinigkeit meiner Hände.

21 ( 18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

Denn ich halte die Wege des HERRN und bin nicht gottlos wider meinen Gott.

22 ( 18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

Denn alle seine Rechte habe ich vor Augen, und seine Gebote werfe ich nicht von mir;

23 ( 18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

sondern ich bin ohne Tadel vor ihm und hüte mich vor Sünden.

24 ( 18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

Darum vergilt mir der HERR nach meiner Gerechtigkeit, nach der Reinigkeit meiner Hände vor seinen Augen.

25 ( 18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

Bei den Heiligen bist du heilig, und bei den Frommen bist du fromm,

26 ( 18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

und bei den Reinen bist du rein, und bei den Verkehrten bist du verkehrt.

27 ( 18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

Denn du hilfst dem elenden Volk, und die hohen Augen erniedrigst du.

28 ( 18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

Denn du erleuchtest meine Leuchte; der HERR, mein Gott, macht meine Finsternis licht.

29 ( 18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

Denn mit dir kann ich Kriegsvolk zerschlagen und mit meinem Gott über die Mauer springen.

30 ( 18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Gottes Wege sind vollkommen; die Reden des HERRN sind durchläutert. Er ist ein Schild allen, die ihm vertrauen.

31 ( 18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

Denn wo ist ein Gott außer dem HERRN, oder ein Hort außer unserm Gott?

32 ( 18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

Gott rüstet mich mit Kraft und macht meine Wege ohne Tadel.

33 ( 18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

Er macht meine Füße gleich den Hirschen und stellt mich auf meine Höhen.

34 ( 18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Er lehrt meine Hand streiten und lehrt meinen Arm einen ehernen Bogen spannen.

35 ( 18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

Du gibst mir den Schild deines Heils, und deine Rechte stärkt mich; und wenn du mich demütigst, machst du mich groß.

36 ( 18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Du machst unter mir Raum zu gehen, daß meine Knöchel nicht wanken.

37 ( 18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

Ich will meinen Feinden nachjagen und sie ergreifen, und nicht umkehren, bis ich sie umgebracht habe.

38 ( 18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

Ich will sie zerschmettern; sie sollen mir nicht widerstehen und müssen unter meine Füße fallen.

39 ( 18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Du kannst mich rüsten mit Stärke zum Streit; du kannst unter mich werfen, die sich wider mich setzen.

40 ( 18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

Du gibst mir meine Feinde in die Flucht, daß ich meine Hasser verstöre.

41 ( 18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

Sie rufen-aber da ist kein Helfer-zum HERRN; aber er antwortet ihnen nicht.

42 ( 18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

Ich will sie zerstoßen wie Staub vor dem Winde; ich will sie wegräumen wie den Kot auf der Gasse.

43 ( 18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

Du hilfst mir von dem zänkischen Volk und machst mich zum Haupt unter den Heiden; ein Volk, das ich nicht kannte, dient mir;

44 ( 18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

es gehorcht mir mit gehorsamen Ohren. Ja, den Kindern der Fremde hat's wider mich gefehlt;

45 ( 18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

die Kinder der Fremde verschmachten und kommen mit Zittern aus ihren Burgen.

46 ( 18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

Der HERR lebt, und gelobt sei mein Hort; und erhoben werde der Gott meines Heils,

47 ( 18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

der Gott, der mir Rache gibt und zwingt die Völker unter mich;

48 ( 18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

der mich errettet von meinen Feinden und erhöht mich aus denen, die sich wider mich setzen; du hilfst mir von den Frevlern.

49 ( 18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

Darum will ich dir danken, HERR, unter den Heiden und deinem Namen lobsingen,

50 ( 18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

der seinem König großes Heil beweist und wohltut seinem Gesalbten, David und seinem Samen ewiglich.