1 І говорив Елігу та й сказав:

Und es hob an Elihu und sprach:

2 С лухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

Hört, ihr Weisen, meine Rede, und ihr Verständigen, merkt auf mich!

3 Б о ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

Denn das Ohr prüft die Rede, und der Mund schmeckt die Speise.

4 В иберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

Laßt uns ein Urteil finden, daß wir erkennen unter uns, was gut sei.

5 Б о Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Denn Hiob hat gesagt: "Ich bin gerecht, und Gott weigert mir mein Recht;

6 Ч и буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

ich muß lügen, ob ich wohl recht habe, und bin gequält von meinen Pfeilen, ob ich wohl nichts verschuldet habe."

7 Ч и є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

Wer ist ein solcher Hiob, der da Spötterei trinkt wie Wasser

8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

und auf dem Wege geht mit den Übeltätern und wandelt mit gottlosen Leuten?

9 Б о він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

Denn er hat gesagt: "Wenn jemand schon fromm ist, so gilt er doch nichts bei Gott."

10 Т ож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

Darum hört mir zu, ihr weisen Leute: Es sei ferne, daß Gott sollte gottlos handeln und der Allmächtige ungerecht;

11 Б о за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

sondern er vergilt dem Menschen, darnach er verdient hat, und trifft einen jeglichen nach seinem Tun.

12 Т ож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

Ohne zweifel, Gott verdammt niemand mit Unrecht, und der Allmächtige beugt das Recht nicht.

13 Х то землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

Wer hat, was auf Erden ist, verordnet, und wer hat den ganzen Erdboden gesetzt?

14 К оли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

So er nun an sich dächte, seinen Geist und Odem an sich zöge,

15 в сяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

so würde alles Fleisch miteinander vergehen, und der Mensch würde wieder zu Staub werden.

16 К оли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Hast du nun Verstand, so höre das und merke auf die Stimme meiner Reden.

17 Х іба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

Kann auch, der das Recht haßt regieren? Oder willst du den, der gerecht und mächtig ist, verdammen?

18 Х іба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

Sollte einer zum König sagen: "Du heilloser Mann!" und zu den Fürsten: "Ihr Gottlosen!"?

19 Т аж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

Und er sieht nicht an die Person der Fürsten und kennt den Herrlichen nicht mehr als den Armen; denn sie sind alle seiner Hände Werk.

20 з а хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

Plötzlich müssen die Leute sterben und zu Mitternacht erschrecken und vergehen; die Mächtigen werden weggenommen nicht durch Menschenhand.

21 Б о очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

Denn seine Augen sehen auf eines jeglichen Wege, und er schaut alle ihre Gänge.

22 н емає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

Es ist keine Finsternis noch Dunkel, daß sich da möchten verbergen die Übeltäter.

23 Б о людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

Denn er darf auf den Menschen nicht erst lange achten, daß er vor Gott ins Gericht komme.

24 В ін сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

Er bringt die Stolzen um, ohne erst zu forschen, und stellt andere an ihre Statt:

25 Б ож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

darum daß er kennt ihre Werke und kehrt sie um des Nachts, daß sie zerschlagen werden.

26 Я к несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

Er straft sie ab wie die Gottlosen an einem Ort, da man es sieht:

27 з а те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

darum daß sie von ihm weggewichen sind und verstanden seiner Wege keinen,

28 щ об зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

daß das Schreien der Armen mußte vor ihn kommen und er das Schreien der Elenden hörte.

29 К оли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

Wenn er Frieden gibt, wer will verdammen? und wenn er das Antlitz verbirgt, wer will ihn schauen unter den Völkern und Leuten allzumal?

30 щ об не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

Denn er läßt nicht über sie regieren einen Heuchler, das Volk zu drängen.

31 Б о Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

Denn zu Gott muß man sagen: "Ich habe gebüßt, ich will nicht übel tun.

32 Ч ого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

Habe ich's nicht getroffen, so lehre du mich's besser; habe ich Unrecht gehandelt, ich will's nicht mehr tun."

33 Ч и на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

Soll er nach deinem Sinn vergelten? Denn du verwirfst alles; du hast zu wählen, und nicht ich. Weißt du nun was, so sage an.

34 М ені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Verständige Leute werden zu mir sagen und ein weiser Mann, der mir zuhört:

35 Й ов говорить немудро, а слова його без розуміння.

"Hiob redet mit Unverstand, und seine Worte sind nicht klug."

36 О , коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

O, daß Hiob versucht würde bis ans Ende! darum daß er sich zu ungerechten Leuten kehrt.

37 б о він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

Denn er hat über seine Sünde noch gelästert; er treibt Spott unter uns und macht seiner Reden viel wider Gott.